На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Автор
Дата выхода
25 июля 2015
🔍 Загляните за кулисы "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Створення антології літератури Львова вже давно на часі. Адже такої кількості книжок і часописів не видавали ніде в Україні, окрім Львова, ще із Середньовіччя. Вихованці західних університетів, такі як Юрій Котермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович та інші, жили у Львові й творили то латиною, то польською, але проявили себе великими патріотами Русі. Давньою писемною українською мовою писали в XVI–XVII ст. Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Йоаникій Волкович. А ще Іван Вишенський, Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький. Перші сценічні твори українською мовою теж з'явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон».
Перший том антології завершується літературою початку XX ст. і знайомить читачів не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов'язані зі Львовом і Львівщиною. У виданні також представлені народні та літературні казки й оповідання, які зацікавлять широкі читацькі кола.
📚 Читайте "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Пiшов вiн до неi на снiдання. А по снiданню дала вона двi сливки його слузi i мовила:
– Як пан схоче в дорозi води, то щоби-сьте дали йому тi двi сливки з'iсти, то вже не схоче пан води.
Вiд'iхав пан на пiвдороги i захотiв води в такiм мiсцi, де води не можна було дiстати. А слуга дав пановi тих двi сливки з'iсти. Як з'iв пан сливки, вiдразу заснув i спав до години дванадцятоi. Потiм збудився i каже слузi:
– Вертайся назад.
Вернулись назад на тое самое мiсце. Аж знов виходить баба i просить його на обiд.
– Як пан схоче у дорозi води, дайте йому тих два яблука з'iсти, то вже не схоче води.
Вiд'iхав пан з пiвдороги, а в тiм самiм мiсцi, в котрiм не було води, пан знов захотiв води. Дав слуга йому з'iсти тих два яблука, а вiн вiдразу заснув знову. Спав вiн до пiв четвертоi, збудився i наказав слузi, щоб завертав конi до теi баби назад на пiдвечiрок. Вернувся назад, а баба просить його на пiдвечiрок.
– Як пан у дорозi схоче води, прошу дати тi двi грушки з'iсти, то вже пан води не схоче.
Отже, вiд'iхали вони тою самою дорогою, аж пан на гвалт захотiв води, а не мiг дiстати. Дав тодi йому слуга тi двi грушки з'iсти, а вiн вiдразу заснув мiцно. Тут над'iжджае його жiнка та видить, що його не розбудить. Пише йому лист i кладе в кишеню. І здiймае золотий перстень зi свого пальця, ломить надвое. Одну половину бере собi, а другу завивае в папiр i дае слузi в руки.
– Як пан встане, дасиш йому той лист i той перстень.
Встае пан та й читае, що написала йому його власна вiрна жiнка:
«Даю тобi, мiй муже коханий, цей перстень, ту половину. Коли нашi половини зiйдуться докупи, тодi ти знов будеш моiм мужем, а твоею жоною. А з отою бабою ти маеш таке зробити: вертайся назад i, як вона тебе буде просити на вечерю, нiчого iй не кажи, лиш вийми зi шпати шаблю i зрубай iй голову.
Та й завернув пан в те саме мiсце. Виходить баба i просить його на вечерю. Не довго думаючи, витягнув пан шаблю i махом бабi голову стяв. Як стала з тоi баби смола летiти, аж на три милi довкола, що не мiг вiн через тую смолу переiхати. Випрягае пан коня, сiдае на нього верхи та ледве-ледве ту смолу переiхав.
І поiхав вiн свою жiнку шукати. iде вiн, iде, аж заiхав в такi лiси, де лиш святе небо i земля.










