На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Автор
Дата выхода
25 июля 2015
🔍 Загляните за кулисы "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Створення антології літератури Львова вже давно на часі. Адже такої кількості книжок і часописів не видавали ніде в Україні, окрім Львова, ще із Середньовіччя. Вихованці західних університетів, такі як Юрій Котермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович та інші, жили у Львові й творили то латиною, то польською, але проявили себе великими патріотами Русі. Давньою писемною українською мовою писали в XVI–XVII ст. Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Йоаникій Волкович. А ще Іван Вишенський, Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький. Перші сценічні твори українською мовою теж з'явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон».
Перший том антології завершується літературою початку XX ст. і знайомить читачів не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов'язані зі Львовом і Львівщиною. У виданні також представлені народні та літературні казки й оповідання, які зацікавлять широкі читацькі кола.
📚 Читайте "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Автор полемiчних творiв та поетичноi книги «Вiршi на жалiсний погрiб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного», виданоi в Киевi 1622 р. (Поезii, що подаеться, переклав В. Крекотень [5 - © С. Д. Попель, О. В. Крекотень, правонаступники В. І. Крекотеня, переклад украiнською, 2013])
ІЗ «ВІРШІВ НА ЖАЛІСНИЙ ПОГРІБ ШЛЯХЕТНОГО РИЦАРЯ ПЕТРА КОНАШЕВИЧА-САГАЙДАЧНОГО»
* * *
Коли козацьку мужнiсть королi пiзнали,
То рицаря отсього iм за герб признали,
Котрий готовий завжди вiтчизнi служити,
Життя за ii волю свое положити…
Любов великим жалем нам душi покрила,
Коли смерть того мужа вiд нас оддалила,
Котрого мужнiсть знали геть усi усюди,
Татари, турки навiть i пiвнiчнi люди.
Не раз громив оршаки[6 - Оршаки – юрби, зграi.] орд хижих татарських,
Стаючи на дорозi в звитягах рицарських.
Проти полкiв турецьких умiв мужньо стати,
Із силою малою вовкiв розiгнати.
* * *
Хто б хотiв достатньо тут справи описати
Конашевича Петра i на свiт подати,
Мав би той у грецького поета Гомера
Зичить розуму або ще у Демостена,
Котрi грекiв своiх честь i военну славу
Описали доладу, маючи пiдставу.
Та нас трудно з ними в тiй вправностi рiвняти,
Ми в науках праць таких не хотiли мати.
Хоч у нас i простий ритм, годi промовчати,
Того мужа гiдностi станем величати.
А найперше про його рiд i виховання
І у молодих лiтах у школах навчання.
У перемиських краях, на самiм Пiдгiр'i
Народився вiн i рiс в православнiй вiрi.
Потiм у Острог пiшов для наук поштивих,
Розквiтали котрi там за благочестивих
Тих княжат, котрi й самi науки любили
І маетностей своiх для шкiл не жалiли,
Аби молодь до наук бралась нелiниво,
Церквi нашiй i Русi на духовне жниво.
Боже, дай, щоб школи тi далi протривали
І хвалу тобi нехай завжди б помножали.
Конашевич славний, там немалий час живши,
У слов'янському письмi вправностi навикши,
Почуваючи в собi здiбнiсть воювати,
За пороги поспiшив, щоб козакувати.
І мiж рицарями там, живучи час довгий,
Вмiння рицарське довiв, ставши пiд корогви.
Вiйсько гетьманом його за оте обрало,
Туркiв з ним i татарву мужньо побивало.
В час свого гетьманства взяв мiсто кримське Кафу,
Що аж сам султан зазнав немалого страху.
Чотирнадцять йому там тисяч люду збив,
Каторги однi спалив, iншi потопив.
Із неволi безлiч вiн християн звiльнив,
Бог його i воiнство в тiм благословив.










