Знеболювальне і снодійне

Як минулий час.

Як хвиля, котра передуе наступнiй хвилi.

Коли тобi звiдусiль кричать «не впади»,

коли тобi в руки дають не зброю, а одразу синицю,

коли ти на вiсiмдесят вiдсоткiв складаешся iз води,

коли твiй дух важить двадцять одну одиницю,

коли ти вже напевне не помер молодим —

потрiбно зникнути, розчинитися, зупинитись.

Так, як зникае над травою туман,

так, як розчиняються видихи у туманi.

Так, як дощ, що народжуеться в океанi,

повертаеться, зникаючи, в океан.

І тодi ти потрапиш туди, де всi, хто зумiв

позбутися свiту цього, прорости у нього,

зустрiчаються й зустрiчають, усмiхненi, кожен новий приплив.

І кожен легко вiдмовляеться вiд усього, про що не просив.

Оголюеться на пляжi. Обговорюе Бога.

* * *

Дивнi це були днi, золотi роки.

Ми переходили серпень, немов рiку.

З неба зривалися яблука i зiрки

i падали, перестиглi, у нiч п’янку,

дотлiвали на вiдстанi простягнутоi руки.

Дивнi були мiста, чарiвнi лiси.

Сильнi чоловiки мали в хащах своi стада,

дiти й жiнки молилися до краси

й свiтла.

й осiдала на шкiрi – не росою, але схожою до роси.

Скiльки iз нас залишилося в тих лiсах,

Скiльки вросло в мури мiст, нiби дикий мох.

Тiнь завагаеться, та вiдлiтае птах,

Дивнi часи переходиш на своiх двох,

Залишаешся сам. Озираешся. Паморозь на полях.

Де ти тепер i з ким, розкажи менi,

дай менi знати, чи вийшов, чи виплив, чи,

не зупинившись, не схибивши, iдучи,

не озираючись, без вагань i причин,

не забуваеш занурюватися в дивнi цi, незабутнi днi.

Борода

Стiльки люду iде повсякчас до громадських купалень —

в теплi води, масажнi ванни i штучнi хвилi,

лiкуватись вiд нервiв, розладiв i запалень

чи засмагати пiд бiлих статуй поглядом пильним.

І от там, де найтеплiша струмить пiдземна вода,

з серпня i по липень щодня купаеться Борода.

Старий i сухий, Борода роздивляеться ласо

красунь, що заходять в купальнi.

Борода лежить й очима блиска з-пiд брiв кошлатих,

i чомусь всi красунi до нього поближче iдуть купатись.

Це не жалiсть – на око старого жалiти немае приводiв.

Скiльки персiв, колiн й сiдниць i тонких плечей

свого часу перецiлував вiн. В купальнях привиди

сновигають, замiшавшись у зграйки живих дiтей.

Борода куняе, красунь роздивляючись сонно, мляво,

Борода просмердiвся цiлющою сiркою, як диявол.