На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Замогильні записки» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Замогильні записки

Дата выхода
15 декабря 2015
🔍 Загляните за кулисы "Замогильні записки" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Замогильні записки" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франсуа Рене де Шатобріан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Франсуа Рене де Шатобріан (1768–1848) – відомий французький письменник, «батько романтизму», державний діяч, що виступав проти Наполеона, давав поради Людовіку XVIII, відмовлявся від співпраці з іншим французьким королем – Луї-Філіпом (незважаючи на настійливі прохання) і виконував таємні доручення матері вигнаного спадкоємця престолу – герцогині Беррійської.
«Замогильні записки», які Шатобріан дозволив опублікувати лише після своєї смерті, – за жанром звичайна автобіографія, та водночас це грандіозна історична хроніка, в якій ідеться про один з найбурхливіших періодів в історії Франції (Революція, Імперія, Реставрація, Сто днів, друга Реставрація, Липнева монархія), змальовано портрети Мірабо і Лафаєта, Талейрана і Наполеона, описано Ніагарський водоспад і швейцарські Альпи, Лондон 1794-го, Рим 1829-го і Париж 1830 року…
📚 Читайте "Замогильні записки" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Замогильні записки", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Менi йшов дванадцятий рiк; знову настали канiкули; цього разу вони були безрадiсними; разом зi мною в Комбург приiхав абат Лепренс. Мене нiкуди не вiдпускали одного; ми з ним довго блукали околицями. Вiн помирав од сухот; вiн був тихий i смутний; я вiдчував себе не набагато веселiшим. Ми годинами ходили удвох, не вимовляючи нi слова. Одного разу ми заблукали в лiсi; пан Лепренс обернувся до мене i запитав: «Якою дорогою пiдемо?» Я не вагаючись вiдповiв: «Сонце заходить; зараз воно свiтить у вiкно високоi вежi – ходiмо туди».
Абат Лепренс хотiв, щоб я вчився верховоi iзди, але батько мiй виходив з того, що морський офiцер повинен умiти керувати тiльки кораблем. Довелося менi потай iздити або на однiй з двох товстих запряжних кобил, або на великому рябому конi.
Лихоманка, що я привiз ii з дольських болiт, розлучила мене з паном Лепренсом. Через село проходив продавець цiлющого бальзаму; батько мiй зневажав лiкарiв, але поважав шарлатанiв: вiн послав за знахарем, який запевнив, що поставить мене на ноги за добу. Назавтра вiн прийшов у зеленiм каптанi, обшитому золотими галунами, в поганiй пудренiй перуцi, широких манжетах з брудного муслiну, у перснях з фальшивими дiамантами, в потертих коротких штанях з чорного атласу, шовкових панчохах сумнiвноi бiлизни i черевиках з величезними пряжками.
Вiн розсовуе запону мого лiжка, мацае пульс, каже висунути язик, бурмоче з iталiйським акцентом декiлька слiв про необхiднiсть прочистити шлунок i дае менi проковтнути маленького льодяника. Мiй батько схвалив його дii, бо вважав, що всяка хвороба – наслiдок нетравлення шлунка, i вбачав у проносних панацею вiд усiх бiд.





