На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Замогильні записки» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Замогильні записки

Дата выхода
15 декабря 2015
🔍 Загляните за кулисы "Замогильні записки" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Замогильні записки" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франсуа Рене де Шатобріан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Франсуа Рене де Шатобріан (1768–1848) – відомий французький письменник, «батько романтизму», державний діяч, що виступав проти Наполеона, давав поради Людовіку XVIII, відмовлявся від співпраці з іншим французьким королем – Луї-Філіпом (незважаючи на настійливі прохання) і виконував таємні доручення матері вигнаного спадкоємця престолу – герцогині Беррійської.
«Замогильні записки», які Шатобріан дозволив опублікувати лише після своєї смерті, – за жанром звичайна автобіографія, та водночас це грандіозна історична хроніка, в якій ідеться про один з найбурхливіших періодів в історії Франції (Революція, Імперія, Реставрація, Сто днів, друга Реставрація, Липнева монархія), змальовано портрети Мірабо і Лафаєта, Талейрана і Наполеона, описано Ніагарський водоспад і швейцарські Альпи, Лондон 1794-го, Рим 1829-го і Париж 1830 року…
📚 Читайте "Замогильні записки" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Замогильні записки", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Понад усяке розумiння, скiльки посiпак Терору вийшло з тих вигадникiв-трударiв з «Альманаху муз»: хвороблива пихатiсть посередностей породила стiльки ж революцiонерiв, скiльки iх породило вражене самолюбство калiк i виродкiв: бунтують убогi душею i тiлом. Понс кинджалом намагався додати гостроти своiм стертим дотепам. Мабуть, з поваги до грецьких традицiй поет пригощав богiв лише кров’ю непорочних дiв: за його пропозицiею Конвент заборонив судити вагiтних жiнок. Крiм того, Понс скасував смертний вирок панi де Боншан, удовi уславленого вандейського генерала.
‹Вiдступ з Вердена; Шатобрiан захворюе на вiспу›
Книга десята
‹Разом з армiею Шатобрiан добираеться до Намюра, а потiм до Брюсселя, де бачиться з братом, який за порадою Мальзерба збираеться повернутися до Францii›
3
‹…› Зникнення рiдних i друзiв. – Гiркота старiння. – Я вирушаю до Англii. ‹…›
Лондон, квiтень – вересень 1822 року
‹Шатобрiан дiстаеться острова Джерсi, що належить Англii, i перебувае кiлька мiсяцiв у домi дядька з материного боку «мiж життям i смертю» – у лихоманцi›
Покровителем французьких бiженцiв на Джерсi був пан де Буйон: вiн вiдмовив мене вiд намiру iхати до Бретанi, бо я був дуже слабкий, щоб жити в печерах i лiсах; вiн порадив менi перебратися до Англii i там спробувати знайти постiйну службу.
Тридцять луiдорiв, що iх матуся надiслала менi з Сен-Мало з контрабандистами, дали менi можливiсть здiйснити свiй план, тож я замовив собi мiсце на пакетботi до Саутгемптона. Прощання з дядьком глибоко зворушило мене; вiн пiклувався про мене, доглядав з батькiвською любов’ю; з ним було пов’язано небагато щасливих митей мого дитинства; вiн пам’ятав усе, що я любив; обличчям вiн трохи скидався на мою матусю.





