На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Замогильні записки» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Замогильні записки

Дата выхода
15 декабря 2015
🔍 Загляните за кулисы "Замогильні записки" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Замогильні записки" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франсуа Рене де Шатобріан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Франсуа Рене де Шатобріан (1768–1848) – відомий французький письменник, «батько романтизму», державний діяч, що виступав проти Наполеона, давав поради Людовіку XVIII, відмовлявся від співпраці з іншим французьким королем – Луї-Філіпом (незважаючи на настійливі прохання) і виконував таємні доручення матері вигнаного спадкоємця престолу – герцогині Беррійської.
«Замогильні записки», які Шатобріан дозволив опублікувати лише після своєї смерті, – за жанром звичайна автобіографія, та водночас це грандіозна історична хроніка, в якій ідеться про один з найбурхливіших періодів в історії Франції (Революція, Імперія, Реставрація, Сто днів, друга Реставрація, Липнева монархія), змальовано портрети Мірабо і Лафаєта, Талейрана і Наполеона, описано Ніагарський водоспад і швейцарські Альпи, Лондон 1794-го, Рим 1829-го і Париж 1830 року…
📚 Читайте "Замогильні записки" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Замогильні записки", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
За пiвгодини пiсля того, як я проковтнув льодяник, у мене почалося страшне блювання; про це доповiли пановi де Шатобрiану, який ладний був викинути невдалого лiкаря у вiкно вежi. Знахар злякано скинув каптан, засукав рукави сорочки i почав дуже дивно жестикулювати. За кожним рухом перука його метлялася то в один бiк, то в другий, вiн стогнав разом зi мною, а потiм питав: «Чого? пане Лавандье?» Цей пан Лавандье був сiльський аптекар, якого покликали на допомогу. Корчачись од болю, я, проте, не знав, од чого швидше помру: вiд зiлля, яким нагодував мене цей чоловiк, чи вiд смiху, який вiн у мене викликав.
Дiю надмiрноi дози блювотного було зупинено, i я видужав. Ми все життя ходимо навколо своеi могили; усi нашi хвороби – вiтерець, що поволi наближае нас до гаванi. Першим небiжчиком, якого я бачив, був канонiк iз Сен-Мало; вiн лежав у лiжку з лицем, спотвореним передсмертною судомою. Смерть прекрасна, вона нам друг, але ми не впiзнаемо ii, тому що вона приходить до нас у масцi, яка наганяе на нас жах.
Наприкiнцi осенi я повернувся до колежу.
‹Навчання й розваги в колежi; перше причастя; Шатобрiан повертаеться до Комбурга, потiм вступае до Реннського колежу i два роки вчиться там; вiн вирушае до Бреста складати iспит на гардемарина, але, передумавши, повертаеться до Комбурга до батькiв›
Книга третя
1
Прогулянка. – Видiння Комбурга
Монбуассье, липень 1817 року
Попереднiй роздiл моiх спогадiв вiдкривала помiтка «Вовча долина, сiчень 1814 року» – перед цим роздiлом я виводжу: «Монбуассье, липень 1817 року»; мiж записами минуло три з половиною роки.
Попередню книгу було написано на заходi тиранii Бонапарта i в свiтлi останнiх спалахiв його слави – цю книгу я починаю за володарювання Людовiка XVIII. Я бачив королiв зблизька, i моi полiтичнi iлюзii розвiялись, як солодкi мрii, розповiдь про якi я продовжую. Перш за все поговорiмо про те, що спонукае мене знов узятися за перо: людське серце – iграшка всього, що тiльки е в свiтi, i неможливо передбачити, яка дрiбниця дасть йому радiсть, а яка – завдасть горя.





