На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Осінні узори» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Осінні узори
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
17 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Осінні узори" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Осінні узори" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю.
«Осінні узори» – це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.
📚 Читайте "Осінні узори" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Осінні узори", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Було дивно: чому?
Я пас своi корови, вона – чужi. Мене батько жалiв, скаржився солтисовi на вчителя, ii не жалiв нiхто нiколи. Корiв ми пасли разом. Я доглядав двi, вона – вiсiм штук Бойканюкових. Я палив ватру восени i грiвся, вона ж не мала часу через худобу. Я не допомагав iй, не дiлився з нею свiжим житнiм хлiбом.
І все ж вона залишилась.
А одного разу я нарвав букет бузькового огню i йшов додому. Вона зустрiла мене i просила дати тiльки одну квiтку. Коли не дам, моя хата згорить. Так люди кажуть.
Тут будет реклама 1
Простягнула руку, довiрливо глянула, не сподiваючись вiдмови.
– Дай лиш одну, я закосичуся.
З-пiд полинялоi хустини очi питали:
«А мо’, не хочеш?»
Я вiдвернувся.
– Чого тобi треба?
– Нiчого…
І все ж вона залишилась!
А тепер я поглянув на неi, тiльки якась мережка в моiх очах не дозволила побачити ii – голубих. Ми стояли мовчки, поки не стало порожньо в класi, поки не гримнув учитель:
– Ну, чого стоiш?
І за Анничкою скреготнув ключ у дверях.
Тут будет реклама 2
Менi не хотiлося йти додому. Зi школи – на леваду. А там повiтря пiд дотиком чути, вогке, прохолодне, мов джерельна вода. По левадi поважно ходить бузьок, клюе дзьобом у мочарах, клекае, не боiться мене. Я навiть мiг би погладити його по гладкому пiр’i, та немае часу. Бузьок шукае жаб, я швидко зриваю бузькiв огонь. Вечiрнi сутiнки густо наливаються мiж гори.
…Анничка ще в школi. Я вертаюся, я мушу ii застати, дати iй не одну квiтку – цiлий букет, мушу щось хороше сказати iй.
Тут будет реклама 3
Бiжу, а тепло хлюп та хлюп у грудях.
Але ii вже в школi немае.
Я – стежиною через городи до Бойканюкового обiйстя, хочу наздогнати, але ii немае.
Обережно пiдходжу пiд вiкно, воно вже свiтиться, заглядаю – в кутку на ослiнчику сидить i плаче Анничка. А Бойканюк, немов виссанi недокурки, кидае слово за словом з-пiд пожовклих вусiв:
– Не будеш бiльше, псяюхо, ходити до тоi школи!
Стою хвилину, другу, дзявкае пес. Може вийти господар. В очах у мене пече, як сiль, щось давить у горлi.
Тут будет реклама 4
Анничка сидить у кутку на ослiнчику i плаче.
Вона вже не пiде до школи.
А в моiх руках – бузькiв огонь. Якщо не роздiлю букет, згорить у мене хата. Так люди кажуть…
А в Аннички хати немае, iй можна все вiддати.
Але вона сидить у кутку на ослiнчику i плаче.
Розкидаю букет огнем по стрiсi i втiкаю. Ой, щоб зайнялась! Але стрiха не зайнялась.
На другий день вранцi я бiг на пасовисько, де Бойканюкова худоба.
Мнения
О книге «Осінні узори» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Осінні узори» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Роман Іваничук! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
