На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Осінні узори» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Осінні узори
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
17 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Осінні узори" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Осінні узори" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю.
«Осінні узори» – це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.
📚 Читайте "Осінні узори" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Осінні узори", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– А то як це так… І ти менi не сказав? Та я… нiби також годен був поiхати з тобою… або хоч…
– Я, казати, й забув, – знизав плечем Тодосiй.
Забув… Бовтнулась неприязнь у серцi Федора. Стиснув топорище, аж жили на руках понадувалися. Забув… А чи не жаль тобi, Тодосiйку, трiшки втiхи для мене?
Гули бджоли навеснi, сидiв Федьо у пасiцi й думав щодня, щогодини про того внука, пiдперезаного вишиваною крайкою, заiдженого черешнями, про того Василька, якого Бог йому не дав.
Тодосiй виглянув з-за плоту.
– Вийшов би ти, Федоре, кудись хоч за ворота та на свiт подивився.
Тут будет реклама 1
– А… все одно, всього не побачиш, всього не полюбиш. А бджола, як та крапля роси, що в нiй сонце видно, або як дитина, в якiй i свiт твiй, i любов…
– Йо… Це правда.
– А де ти був, Тодосiю? Кiлька днiв тебе не бачив.
– Та я до внука iздив. Недалеко вiн.
Скочив Федiр з пенька i затрухлявив до перелазу.
– Що ж це ти, сусiдо, нiби на збитки?… Та чи ж не мiг би я йому хоч меду пляшку? То як уже так не хочеш чужого, мiг сказати, що твiй.
Тут будет реклама 2
З твоеi акацii бджоли таки з лiтру наносили…
– Та я забув, Федоре, – знову знизав плечима Тодосiй. – Приiде на друге лiто, то й набалакаешся з ним.
Образа обкрутила Федора, мов вужiвка, i вiн мало не закричав: «Таж Василь i мiй також! Чого його у мене так уперто вiдбираеш?»
І тут вiн вiдчув, як не злюбив у цю мить сусiда, i пасiку свою, i бабу, що грiлася на порозi до сонця, старiсть свою зненавидiв, боже… навiть Василька!
Пiдступив ближче i крiзь зуби прошипiв:
– То ще довго твому Василевi рекрутувати?
– Ти що, з бика впав? – витрiщився Тодосiй.
Тут будет реклама 3
– Яке – рекрутувати? На офiцера вчиться Василько!
– На офiцера? Не смiшив би ти, чоловiче, людей. Гадаеш, отак айн-цвай – i офiцер?
– А ти як думав? За рiк з двома зiрками приiде.
– Хе, двi зiрки. За Австрii двi зiрки капрал носив. Най твiй Василь ще трохи бульби почистить!
Не сподiвався Тодосiй чути вiд Федора такоi мови. Скипiв, i почалася тут чисто бабська сварка, за яку i донинi соромно, але стриматися нi один уже не змiг.
Тут будет реклама 4
Як ота каламуть навеснi через греблю…
– Сам ти капрал, старий дурню! Офiцером буде мiй Василь, так! І до хрiну йому твого меду. Носиться з ним, як баба з поросям…
– Перед кожним Рiздвом i ти носив – вiд мене!
– Свiй брав! Зi своiх яблунь i акацiй.
– То зрубай iх, коли шкода!
– І зрубаю!
Того ж таки дня спиляв Тодосiй розкiшну акацiю на межi. Гепнулася вона на Федорiв город, i рiй бджiл знявся над пахучою кроною.
Мнения
О книге «Осінні узори» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Осінні узори» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Роман Іваничук! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
