Євгеній Онєгін

Онегiн, – друг мiй, я зазначу,—

Родивсь на берегах Неви,

Де народились, може, й ви,

Чи вславилися, мiй читачу.

Гуляв i я там в давнi днi:

Та пiвнiч вадила менi.

III

Служивши чесно, без пороку,

З боргiв покiйник батько жив,

Три бали вiн давав щороку

І все за вiтром розпустив.

Життя Онегiну сприяло:

Madame його глядiла дбало,

А там Monsieur узяв до рук,—

І всiм на втiху рiс малюк.

Monsieur l'Abbe, француз убогий,

Щоб хлопчик сил не витрачав,

Всього, жартуючи, навчав,

В моралi був не дуже строгий,

Так-сяк за пустощi корив

І в Лiтнiй сад гулять водив.

IV

Коли ж юнацьких лiт бурхливих

Прийшла Євгенiю пора,

Пора надiй i мук щасливих,

Француза прогнано з двора.

Дiстав Онегiн мiй свободу,

Остригся пiд останню моду,

Як dandy той причепуривсь

І в колi вищому з'явивсь.

Вiн по-французьки, як годиться,

Мiг розмовляти i писать,

Мазурку легко танцювать,

Умiв незмушено вклониться;

Тож присуд був йому один:

Люб'язний i розумний вiн.

V

Ми всi навчались небагато,

Абияк i абичого,

Тож вихованням здивувати

В нас можна легко хоч кого.

Про юнака судцi суворi

В загальнiм присудили хорi:

Учений хлопець, та педант.

Вiн зроду любий мав талант

Про будь-що довго не шукати

В розмовi гострого слiвця,

З ученим виглядом знавця

В поважних справах нiмувати

І викликати усмiх дам

Огнем нежданих епiграм.

VI

Латинь iз моди вийшла нинi;

Отож, як правду говорить,

Вiн знав доволi по-латинi,

Щоб епiграфи розумiть,

Помiркувать об Ювеналi,

В кiнцi листа черкнути vale[2 - Бувай здоровий (лат.). – Ред.],

З Вергiлiя процитувать

Умiв сяк-так рядкiв iз п'ять,

Копатись вiн не мав охоти

У хронологii тяжкiй,

Та завжди в пам'ятi своiй

Часiв колишнiх анекдоти

Вiд Ромула до наших днiв

Держав для всiх напоготiв.

VII

Високоi не мавши сили

Життя натхненню присвятить,

Не мiг вiн, хоч i як ми вчили,

Хорей од ямба вiдрiзнить.

Гомера лаяв, Феокрiта;

Зате читав Адама Смiта

І сильний був економiст,

Тобто доводити мав хист,

На чiм держава багатiе,

І чим живе, i як вона

Бува без золота мiцна,

Коли продуктом володiе.

На все те батько не зважав

І, знай, маетки заставляв.