На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей

Автор
Дата выхода
15 июня 2016
🔍 Загляните за кулисы "Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антін Мухарський) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антін Мухарський – письменник, арт-куратор, галерист, телеведучий. Засновник Союзу Вольних Художників «Воля або смерть» та мистецької платформи «Український культурний фронт». Народився, живе та працює в Києві. Розлучений. Багатодітний батько.
Орест Лютий – професор антропології. Автор та художній керівник музичного проекту «Лагідна та Сувора українізація». Народився, живе та працює в м. Стрий. Неодружений.
Роман «РОЗРИВ» створено за всіма законами компілятивного жанру епохи постмодерну та сучасної української неогероїки. Будь-яке звинувачення авторів у розпалюванні міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі, фашизмі, расизмі, гомофобії є неприпустимим і свідчить про нестачу інтелекту та освіти, розумову обмеженість та тупість у адептів подібних звинувачень. Читання цього роману не рекомендовано людям, схильним до екстремізму, тероризму, побутового насильства, людям із нестійкою психікою, синдромом совкового дебілізму та проявами політичної шизофренії, дітям до 18 років, вагітним жінкам. Заборонено читання людям БЕЗ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ!
Після прочитання цього попередження жодні претензії не приймаються.
📚 Читайте "Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Основна ii ознака – iмперська, загарбницька сутнiсть, що живе за рахунок окупованих народiв, придушення свобод, брехнi, пропаганди та iнших злодiйських схем та схемочок, а також, i це дуже важливо, впевненостi у власнiй «богоiзбранностi», що проявляеться в термiнологii «Особенний путь», «Духовнiсть», «Третiй Рiм», «Руський мiр» ну i таке iнше.
На жаль, зараз Росiя хвора на «москальський синдром». Але й там лишаеться багато людей, якi вiдстоюють високi принципи европейського гуманiзму та лiбертарiанських цiнностей, що iх москалi навмисне спростили до зневажливих плебейських лiнгвiстичних фейкоформ «пiдори», «пiндосiя», «гейропа» i таке iнше.
Типове для москалiв явище «шарiковщини», заснованоi на превалюваннi тваринних iнстинктiв над суто людськими якостями аналiзу, самопiзнання, самовдосконалення, i зараз е дуже розповсюдженим на теренах колишнього Радянського Союзу.
Узяти, хоча б, стовпiв росiйськоi лiтератури та фiлософськоi думки – Пушкiна, Лермонтова, Грибоедова, Гумiльова, Бердяева, Маяковського, Пастернака, – усi вони в той чи iнший спосiб боролися з великодержавним iмперським москалем i врештi ставали його жертвами.
Із залу чуються вигуки: «Макаревич, Каспаров, Акунiн, Парфьонов, Ахеджакова, Собчак…»
– Ну от бачите, вже шiсть е! – жартуе Орест, i в залi чути смiх. – На сто п’ятдесят мiльйонiв i це непогано! Адже сказав Господь до бiблейського Лота: «Не знищу Содом i Гоморру, якщо знайду там хоч одного праведника».
По залу пробiгае хвиля здивування. Чути таке вiд украiнського праворадикального украiнiзатора готовi не всi.
– Це сталося тодi, коли мене примусово забрали служити до армii i я два роки провiв в окупацiйному контингентi радянських вiйськ у Нiмеччинi. Спiвав в ансамблi пiснi й танцю. Саме там у 1989 роцi було написано пiсню «А я – не москаль».






