На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Одного разу на Дикому Сході» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Одного разу на Дикому Сході
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
02 декабря 2016
🔍 Загляните за кулисы "Одного разу на Дикому Сході" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Одного разу на Дикому Сході" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Владислав Івченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Владислав Івченко (нар. 1976 р.) – український журналіст і письменник, автор кількох повістей та оповідань, неодноразовий лауреат міжнародної преміі «Коронація слова».
Роман «Одного разу на Дикому Сході» написаний, за визначенням самого автора, у жанрі українського вестерну. Події розгортаються в Україні під час Громадянської війни. За великими скарбами, які заховані у палаці барона фон Шпіла біля села Шпилівка, що під Охтиркою, починається справжнє полювання. Їх хочуть отримати і червоні, й білі. Здається, здобич уже поруч, але раптом виявляється, що палац барона охороняє чудовисько – величезний і могутній Голем, штучна людина, велетень, зроблений за допомогою ворожіння та кабали віденськими рабинами і проданий за великі гроші фон Шпілу. На честь господаря чудовисько називають Шпилем. Він шість метрів заввишки, йому не завдають шкоди кулі і снаряди, не кажучи вже про холодну зброю. Але є в нього слабке місце – він закохується…
📚 Читайте "Одного разу на Дикому Сході" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Одного разу на Дикому Сході", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Цим витонченим мистецтвом Вовча дивiзiя була вiдома всiм.
За кiлька хвилин задоволенi охоронцi вже поверталися. Витирали з шабель кров, гиготiли, що тi червонi бiгали вiд них, наче зайцi. Дякували Батька за забаву. Той наказав рушати далi. Жникiна запхали у багажник отаманськоi автiвки, i колона зникла у степу.
За кiлька днiв червонi перейшли у наступ пiд прикриттям двох бронепоiздiв, погнали Вовчу дивiзiю геть. Один з ескадронiв червоних козакiв атакував село, де був штаб «вовчикiв», але трохи спiзнився – отаман Куделiн устиг утекти.
Тут будет реклама 1
– Узяли сiмнадцять полонених, машину отамана i чотири вози здобичi! – доповiв командир ескадрону комполку Єрофееву, який керував операцiею. – А ще товариша Жникiна знайшли.
– Жникiна? Живого? – здивувався Єрофеев, який знав, що по собi «вовчики» залишали тiльки понiвеченi трупи.
– Живого. Але катували його.
Жникiн лежав долiлиць на возi, який вiз його у шпиталь. На всю спину в матроса була вирiзана велика зiрка. Шматок шкiри, який зрiзав особисто отаман Куделiн, лежав поруч.
Тут будет реклама 2
Ото пiсля того i став матрос Жникiн таким нервовим. Солдати розумiли, через що вiн пройшов. Всi про Вовчу дивiзiю чули, то спiвчували матросу. Оце i зараз, навiщо вiн у ту дiвку в’iвся? Кричав, наче опечений. Не береже себе, зовсiм не береже.
– Та не хвилюйтеся ви так, товаришу командире. Ми ii в чиюсь яму кинемо, i все. Вона худа, всюди вмiститься, – сказав один iз солдатiв, чоловiк рокiв сорока, з селянським обличчям i довгими, сильними руками хлiбороба.
– Нi! Не вийде на шарка! Не вийде! Не хоче копати – кинемо ii тут, нехай ii собаки зжеруть! Пiдстилку офiцерську! – закричав матрос.
Тут будет реклама 3
– Копайте швидше! – кинувся вiн до iнших полонених, якi зупинилися i дивилися на нього. – Копайте! Нумо! – навiв на них маузер, тодi вони знову взялися копати.
Жникiн трохи вiдiйшов i став робити самокрутку. Пальцi тремтiли, нiчого не виходило, вiн вилаявся. Полоненi копали, Мiра стояла та посмiхалася, наче не розумiла, що от зараз ii вб’ють. Зовсiм спокiйна, насолоджувалася сонцем.
Тут будет реклама 4
Чет здивовано дивився на неi, коли вона несподiвано пiдморгнула йому. Потiм зробила рух головою, немов щось запитувала. Незрозумiло що. Чет вiдвiв погляд. Дивився на товаришiв, якi курили «козячi нiжки» з мiцного самосаду. Уважно огледiв iх, перевiрив револьвер у кобурi i ще один узяв у сiнi з возу. Мiра подивилася на нього i загадково посмiхнулася, кивнула головою.
– Що ти посмiхаешся! Смiшно тобi! – закричав матрос, який помiтив ii посмiшку.
Мнения
О книге «Одного разу на Дикому Сході» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Одного разу на Дикому Сході» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Владислав Івченко! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
