На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Малиновий пелікан» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Малиновий пелікан

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
🔍 Загляните за кулисы "Малиновий пелікан" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Малиновий пелікан" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Владимир Войнович) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Якщо визначати жанр нового роману Володимира Войновича, то його можна назвати «роман-бомба», бо одразу після публікації він неодмінно вибухне. Адже письменник у ньому говорить про таке, про що у російському середовищі воліють мовчати – хто ж захоче відверто визнавати свої помилки та вади, зізнаватися в абсурдному устрої російського життя?
…А починається все з того, що автора, від імені якого йде оповідь, вкусив кліщ. Витягти його вдома не вдається, і тому постраждалого везуть у кареті «швидкої допомоги» до лікарні. Дорогою з ним трапляються різні пригоди, а коли він починає марити, перед очима постають різноманітні видіння. І всі ці пригоди та видіння пов’язані з устроєм Росії. Так, виявляється, що країною править Перша особа держави, скорочено Перодер, який має вигляд… пелікана малинового кольору. Чому? Після анексії Криму з’ясовується, що українська хунта мало того, що гнобила населення, вона довела рідкісний вид птахів – малинових пеліканів – до майже повного винищення. Остання пара пеліканів розучилася висиджувати яйця. І в Росії є лише одна людина, яка може їм допомогти особистим прикладом… А щоби догодити Перодеру, всі його підлеглі також набувають вигляду пеліканів, прилаштовуючи й собі дзьоби – чи то з картону, чи то з іншого матеріалу…
📚 Читайте "Малиновий пелікан" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Малиновий пелікан", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Невдоволення зростае, зрiе щось на кшталт бунту, i ти, не знаючи, як з цим справитися, готовий на все для збереження своеi влади, свободи i життя. Намагаючись змiцнити систему, ти розставляеш на всi ключовi пости людей, що демонструють тобi вiдданiсть, а насправдi безпринципних i продажних. Саме тому, що вони продажнi, i вiдданiсть iхня такоi самоi якостi. На випадок чого, вони тебе, не гаючись, здадуть, пов’яжуть i доставлять на мiсце звершення правосуддя. Ти, вже не зважаючи нi на якi витрати, знову змiцнюеш армiю, змiцнюеш свою охорону, змiцнюеш полiцiю (нiкому з них при цьому не вiрячи), ти для можливого розгону людей виробляеш запаси гiрчичного газу, закупляеш водомети, заздалегiдь дозволяеш полiцейським на випадок чого застосовувати зброю.
Все це Акуша роз’яснював менi на пальцях, коли ми сидiли в нього на розваленiй його верандi i пили самогон чи, як вiн його називав, кальвадос, його власного виробництва з його ж яблук. А потiм я пiшов до себе, лiг i довго крутився i лише близько трьох ночi щойно заплющив очi, вiн менi подзвонив i, не поцiкавившись, чи не дуже пiзно, доповнив своi мiркування про вартiсть першого украденого мiльярда думкою, до якоi я дiйшов власним розумом:
– Слухай, забув сказати ще ось що.
Над чим ви зараз працюете?
Пригаданi мною мiркування Акушi навiяли менi смутнi думки, що якщо вiн правий, то немае жодноi надii, що у нас у хоч трохи осяжному майбутньому на вершинi влади може опинитися чесна людина.
Щоб вiдволiктися вiд таких думок, я переключився на дурницю: зосередив свою увагу на якомусь апаратi, який зеленими i червоними iндикаторами переморгуеться.
– Цiкаво, – питаю Зiнулю, – що це у вас за прилад?
– А я не знаю, – стенула вона плечима.










