На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Малиновий пелікан» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Малиновий пелікан

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
🔍 Загляните за кулисы "Малиновий пелікан" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Малиновий пелікан" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Владимир Войнович) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Якщо визначати жанр нового роману Володимира Войновича, то його можна назвати «роман-бомба», бо одразу після публікації він неодмінно вибухне. Адже письменник у ньому говорить про таке, про що у російському середовищі воліють мовчати – хто ж захоче відверто визнавати свої помилки та вади, зізнаватися в абсурдному устрої російського життя?
…А починається все з того, що автора, від імені якого йде оповідь, вкусив кліщ. Витягти його вдома не вдається, і тому постраждалого везуть у кареті «швидкої допомоги» до лікарні. Дорогою з ним трапляються різні пригоди, а коли він починає марити, перед очима постають різноманітні видіння. І всі ці пригоди та видіння пов’язані з устроєм Росії. Так, виявляється, що країною править Перша особа держави, скорочено Перодер, який має вигляд… пелікана малинового кольору. Чому? Після анексії Криму з’ясовується, що українська хунта мало того, що гнобила населення, вона довела рідкісний вид птахів – малинових пеліканів – до майже повного винищення. Остання пара пеліканів розучилася висиджувати яйця. І в Росії є лише одна людина, яка може їм допомогти особистим прикладом… А щоби догодити Перодеру, всі його підлеглі також набувають вигляду пеліканів, прилаштовуючи й собі дзьоби – чи то з картону, чи то з іншого матеріалу…
📚 Читайте "Малиновий пелікан" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Малиновий пелікан", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ви погляньте, каже Семигудiлов, як вражаюче вiн усе встигае. Невпинно подорожуе краiною i по всьому свiту, займаеться спортом, iздить на мотоциклi, лiтае на винищувачах, стратегiчних бомбардувальниках i дельтапланах, бере участь в пожежогасiннях, спускаеться пiд воду, займаеться захистом рiдкiсних тварин, що документально пiдтверджено репортажами журналiстiв i вiдеоматерiалами, якi зафiксували його спiлкування з бiлими ведмедями, амурськими тиграми, нiльськими крокодилами.
Цiкаво, що претендуючи на репутацiю вiдчайдушного правдолюбця i навiть страждальця за правду, Семигудiлов умудрився про кожного з пережитих ним радянських i росiйських вождiв, розпочинаючи з Хрущова, сказати пiд час iхнього правлiння щось iм особливо улесливе, а пiсля казав щось протилежне.
– Нашому розумiнню, – каже Семигудiлов про уславленого ним гросмейстера, – цiлковито недоступний хiд його думок i логiка його дiй, бо вiн не просто людина i не просто навiть велика людина, можливо, вiн навiть взагалi не людина, а дещо бiльше, вища iстота, мiсiя якоi керувати не лише нами, але, можливо, усiм людством i навiть бiльше: усiм тваринним свiтом.
Ось до чого додумався! Мiсце керiвника людством, тваринним свiтом i всiею рештою зайнято Господом-Богом, який свою посаду, здаеться, поки що не збираеться нiкому уступати (ось вже де немае жодноi демократii!), це, звiсно, подумки заперечую.
– Ми, – повiдомляе вiн, поринувши в стан надзвичайного збудження, – уявляемо його собi як чиновника, який сидить у Кремлi, приймае мiнiстрiв, вручае нагороди, i думаемо, що для нього це щось важливе. А для нього це лише дрiбна рутинна робота, що вiдволiкае його вiд iстинно грандiозного i несусвiтнього, що не пiддаеться людському розуму.










