На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Персеїди. Нічна повість» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Персеїди. Нічна повість

Автор
Дата выхода
17 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Персеїди. Нічна повість" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Персеїди. Нічна повість" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции () и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Героїня повісті Маріанни Гончарової вірить у те, що падаючі зірки можуть виконувати заповітні бажання. І в призначену Всесвітом серпневу ніч вона забирається на дах свого надійного, теплого і доброзичливого дому, щоб зустріти Персеїди і загадати їм бажання своїх друзів і рідних, які старанно зібрала напередодні. Вона – мікроскопічна піщинка величезного космосу – сидить посеред зоряного неба і терпляче чекає, коли з’являться ці всемогутні вісники Всесвіту. Чекає і не перестає дивуватися великому світопорядку, створеному за примхою когось дуже винахідливого і мудрого. Вона обіймає любов’ю увесь цей чудовий світ, в якому живе, і з завмиранням серця чекає, коли полетять Персеїди – які знову і знов дають надію великому чуду життя, що йому ніколи не буде кінця.
Як завжди у письменниці, в її новій повісті дивним чином поєднується серйозне, що інколи навіть доходить до трагізму, і тонкий гумор.
📚 Читайте "Персеїди. Нічна повість" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Персеїди. Нічна повість", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Де це вона вешталася? І чи знае про цi пiдозрiлi нiчнi прогулянки ii донька Лiда? Може, у баби Галi е залицяльник? А що? Як каже одна поважна панi: «На кожен товар е свiй покупець».
Як чудово сидiти отак – невидимо й нечутно! Нiч чепуриться, як розпещена примадонна: примiряе то одне намисто, то iнше. І чепуриться, здуваючи хмаринки з пуховки, як у кiнi. Оно небом простують легкi тiнi хмар. А панi Нiч хвилюеться перед виходом. Стiльки лiт, стiльки столiть, стiльки тисячолiть – вiчнiсть, а ти, Ноче, маеш бути завжди неповторною, непередбачуваною, мiнливою… Як уперше.
Звуки долинають звiдусiль, ледь пом’якшенi нагрiтим вечiрнiм повiтрям, приглушенi деревами. Але виразно чутнi завдяки легкому туманцю над рiчкою.
Ллеться тепле свiтло з вiкон – з кухонь та веранд. Пiзня вечеря. Дзенькае посуд. Вiдтак осяялись маленькi вiкна – у ванних кiмнатах. Верещить або скиглить дiтлашня: треба вiдмити пiд душем бруднi колiнця, замазуренi пички, скуйовдженi чубки. І от iх – втомлених, загорнутих у м’якi рушники – несуть спати.
У кожнiй домiвцi – свiй всесвiт… У кожному домi – свое небо, свое божество i своя дата дня творiння… Он вони, свiдки – i рiзнi, такi рiзнi за кольором i розмiром сандалики бiля порога…
А хто це там нiяк не вгамуеться? А-а, то ж баба Надя. Онде вона бродить подвiр’ям, у моднячих, як на сусiдчину думку, штанях-трениках з бiлими смужками, у пластикових капцях – цонк-цонк, цонк-цонк, – дзвiнко клацають пiдошви по вiзерунковiй садовiй плитцi.
«А я iй кажу: де ж ти убрала, ти ж не убрала! А вона – убрала. А оно шо? А оце шо? Нiчьо не убрала, а каже минi, шо убрала».
У вiкнi лiтньоi кухнi маячить невдоволене личко Оксани, себто дружини улюбленого онука баби Надi. Оксана вiдводить очi i хитае головою: скiльки це може тривати?
Вiчно заклопотана усiм ця баба Надя… Я знаю ii бозна-вiдколи. І в курсi ii сповненого турбот життя. Так уже сталося, що пiсля отримання спадку вiд родичiв з Америки баба Надя розмахнулася на всю губу – купила онуку Женьковi будинок у нашому районi.
Оксана, дружина Женькова, часом бiгае до мене скаржитись. Примiром, вона щоранку стукае до баби Надi в кiмнату i лагiдно так:
– Бабусю, вам з базару принести, може, чогось дiетичного? (Бабi Надi вже вiсiмдесят з гаком.








