На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «40 днів Муса-Дага» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
40 днів Муса-Дага

Автор
Дата выхода
05 мая 2017
🔍 Загляните за кулисы "40 днів Муса-Дага" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "40 днів Муса-Дага" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франц Верфель) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Відомий австрійський поет, романіст і драматург Франц Верфель (1890–1945) народився в заможній єврейській родині у Празі (на той час Австро-Угорщина). Вчився в університетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915–1917 рр. воював у лавах австрійської армії на російському фронті. У 1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало його написати роман «40 днів Муса-Дага», щоб розповісти європейському читачеві про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915–1916 рр. В основу твору покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля Багратяна – людини з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй батьківщині у найжахливіші часи…
📚 Читайте "40 днів Муса-Дага" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "40 днів Муса-Дага", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ефендi, правда, знае, що тутешнi люди дуже ощадливi. Зазвичай батько родини починае збирати грошi на викуп синiв вiд солдатчини з дня iхнього народження. Щоразу, як починаеться новий призов до армii, мухтар Йогонолука в супроводi мiсцевого жандарма збирае вiйськовий податок i особисто вiдвозить його в антiохiйський хюкюмет.
– Як же це, однак, виходить, – продовжував свiй допит Габрiель, – що з шести тисяч душ тiльки двiстi чоловiкiв придатнi до вiйськовоi служби?
Вiдповiдь писаря не стала для Габрiеля несподiванкою: ефендi треба взяти до уваги, що недолiк мiцних чоловiкiв е спадщиною минулого, наслiдок неймовiрного кровопускання, якому пiддаеться вiрменський народ принаймнi раз на десять рокiв.
Явна вiдмовка. Багратян сам бачив бiльше двохсот здорованiв у селах. В тому-то й рiч, що був ще один спосiб ухилитися вiд вiйськовоi служби, не заплативши бедел повнiстю. І звiсно ж, цей спосiб добре вiдомий рябому заптiю Алi Назiфу. Вiдвiдувач продовжував своi розпитування:
– Отже, п’ятдесят хлопцiв вирушили на огляд в Антак’ю.
– Сорок взяли до вiйська.
– І в яких полках, на яких фронтах воюють цi сорок чоловiкiв?
Це щось незбагненне. Сiм’i тижнями, навiть мiсяцями не отримують нiяких звiсток вiд своiх синiв. Але ж турецька польова пошта вiдома своею акуратнiстю. Вони, можливо, перебувають у казармах в Алеппо, де генерал Джемаль-паша заново формуе свою армiю.
– А чи не подейкуе хто в селах, що вiрменiв хочуть зробити «iншаат табурi» – солдатами вiйськово-будiвельних батальйонiв?
– Багато про що плiткують у селах, – ухильно зауважив писар.
Габрiель розглядав маленьку етажерку бiля стiни. «Список домовласникiв» стояв поруч iз випуском «Кодексу законiв Османськоi iмперii» i тут же – iржавi поштовi терези. Вiдвiдувач раптом рвучко повернувся до спiврозмовника:
– А як щодо дезертирiв?
Допитуваний сiльський писар iз таемничим виглядом пiдiйшов до дверей, вiдчинив iх, потiм, так само дотримуючись конспiрацii, зачинив:
– Певна рiч, i тут, як i скрiзь, е дезертири.









