На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І що iй робити? Не виганяти ж його назад, у нiч! Вона не встигла навiть подумати, навiть розпитати щось, для годиться, як одразу ж вони опинилися в лiжку i почалася серiя такого потужного, такого всеспопеляючого кохання, що нещасна i щаслива в ту мить Галька забула про все на свiтi, про всi своi надii, плани та намiри, вiдкинула подалi свiй сором, дiвочий гонор та честь i, втративши останнi залишки свiдомостi, здалася! Остаточно i безповоротно!
Десь пiд кiнець ночi вона, щаслива i знеможена вiд кохання, все линула, все тулилася до задуманого Северина, який лежав до всього байдужий i зосереджено вдивлявся у безвiсть темноi стелi, а вона все обiймала, все його вицiловувала, все лопотiла щось, несла якiсь бабськi бздури про те, як iм буде добре разом, як заживуть вони славно, безбiдно, як вони згодом подумають про вiдкриття своеi крамнички у Львовi, ii батьки в Куликовi з радiстю допоможуть, бо вони вже давно, з усiм серцем готовi до цього, про те, як…
Северин спочатку просто вiдмахувався вiд ii слiв, потiм кидав доволi гострi фрази, аби до неi дiйшло, що зараз вiн не в тому настроi, i замовкла, схаменулася врештi! Але нiчого не допомагало!
З Галькою справдi коiлося щось кепське.
Северину цього стало задосить.
«Та ти глянь на себе! Та ти ж уся смальцем своiм запливла! Ти ж, крiм шинки, шпондеру, кишки, ковбаси своеi куликiвськоi, нiц в свiтi бiльше не видиш!» – такими були останнi Севериновi слова, коли вiн полишив усю в сльозах нещасну Гальку i, гримнувши дверима, вибiг у передранкову зимну темiнь, коли надворi ще й не починало сiрiти.





