На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Зрештою, не конче ii аж так афiшувати – ну й що з того, що мийник посуду! То хiба не робота? Та на початках доведеться якось шифруватися, ховатися, а потiм, потiм вiн кожному бузю вмить заткае, як хтось почне занадто дрочитися i лаха дерти з нього.
Але не так сталося, як бажалося. Виявилося, що основне, найбiльше миття посуду в тiй брiстольськiй посудомийнi вiдбувалося саме у вечiрнiй час, власне тодi, коли на сценi великого залу ресторацii вiдбувалися виступи оркестру зi спiваками.
Пробиваючись крiзь нестерпний гуркiт кухнi з невгаваючим брязкотом посуду, постiйними криками та лайками зденервованих кухарiв та кельнерiв, шумом i плюскотом води в задушливих випарах, все ж долiтали до чутливих Северинових вух чудовi джазовi пасажi зiграного музичного ансамблю, iнодi перериваючись гучними оплесками залу, знову лунали чистi акорди та спiви вишуканими голосами популярних, добре знайомих, чи вперше виконуваних прем’ерних пiсеньок.
У такi хвилини Северин забував про роботу, намагаючись вловити i запам’ятати музичнi фрази, такти, звучання акордiв та хоча б кiлька слiв з новоi пiснi у виконаннi чарiвного голосу.
Але сталося так, що Северин випадково розвiдав, що вранцi, коли зазвичай не було такоi нагальноi роботи, через коридори кухнi можна було проникнути нагору до великоi, порожньоi в такий раннiй час зали, де на сценi вiдбувалися проби оркестру та сольних виступiв, розучування нових, модних пiсеньок.
Так минали днi, а Северин i далi залишався мийником посуду в «Брiстолi», i, зцiпивши зуби, зносив усе дошкульнiшi зачiпки пана Бронека. Северин уже знав, що пан Бронек доводився якимсь далеким родичем власнику «Брiстоля» пану Зарембському. І мабуть через той родинний зв’язок вони й мали такi подiбнi, тяжкi характери.





