На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Низенький i щупленький, мов трiска, з тоненьким голосочком, вiн зате мав моцний дриг, який, мабуть, проявлявся в його знаменитих вусищах, тому й умiв тих усiх лайдакiв у кулацi тримати. Всi львiвськi батяри пана-майстра поважали i прагнули не денервувати зайвий раз, але то чомусь iм нiяк не вдавалося. Бо пан Ромко мали такi страшнi закрепи в кишках, що стали вони вiдомi серед усiх батярiв, хто займався мощенням брукiвки. Бо коли ставалося так, що пана Романа зненацька прихоплювало посеред робочого дня, то хоч-не-хоч, а мусiв зникати десь в найближчому кльозетi щонайменше на пiвгодини, а то й бiльше.
Северину вдалося нарештi приставити непокiрну каменюку на мiсце так як треба. Взяв до рук крутити iншу, пробував, як би то прилаштувати i ii. «Що то з тим Зеником Смагою вийде? І чи зможе з того всього щось вийти взагалi?» Все розмiрковував про свiй пробний виступ в «Лябiринтi», який невдовзi мав там вiдбутися.
Пiд цокiт батярських молоткiв по каменю всi думки перемiшувалися в головi, змiнювалися нараз, хаотично перескакуючи одна поза одну.
4
Найперше, що врiзалося в пам’ять малого Северина – то були маминi сльози. Йому потiм увесь час здавалося, що мама iншого в своему життi не знала i нiколи не мала, а тiльки сльози й роботу, сльози й роботу. Такою вiн ii запам’ятав собi на все життя.





