На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Небавом, на задньому дворi «Лябiринту», впритул до його глухоi стiни, з’явилася невеличка прибудова, така собi лiтня «домова кухня», де панi Стефця з кiлькома помiчницями випiкала смачне печиво i готувала снiданки «з собою» для робiтникiв, учнiв та академiкiв. Усiм простим людям на тiй дiльницi одразу ж стало зрозумiло, що тота «домова кухня» – то тiлько вивiска, аби замилити очi владi з ii контролюючими органами. Бо академiкiв у тому районi, може, й набереться зо два десятки, але щоби для них аж цiлу «домову кухню» вiдкривати!.
Потихеньку асортимент пропонованих страв i напоiв розширювався, аж нарештi веселий дансинг «Лябiринт» набув ще й славу непоганоi ресторацii з чудовою кухнею. Не!.. Той куревський Зеник таки знав, що хотiв, а ще краще знав, що мае для того зробити.
Одного погiдного лiтнього дня, коли лагiдне сонце заливало золотом i теплом весь простiр, а люди повиходили з церков у блаженному, сонливому спокоi i верталися домiв, Зеник, незважаючи на святу недiлю, збирав своiх оркестрантiв, аби тi повправлялися та розiгрiлися перед вечiрнiм виступом на танцях.
Тому й розумiли всi ту Зеникову суворiсть пiд час недiльних проб. Бувало, погрожував не на жарт, що позбавить платнi, а то й дасть шпiца пiд зад i вицофае з оркестру до дiдька кожного, хто пропустить хоч одну недiльну виправу, незважаючи на жоднi заслуги. Та й недiля була единим днем, коли вдавалося на повну силу повправлятися зi своiм оркестром. В усi iншi днi оркестрантiв годi було зiбрати, бо гарували по рiжних роботах.
Зеник тiшився, бо саме тоi недiлi музики з’явилися всi як один, ще й завчасно. Всi виспанi, бадьорi i веселi, готовi до любих творчих подвигiв.





