На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Зеник був i безмежно втiшений, що бачить таку рiдну душу, i не радий особливо – в залi ще тривав ремонт, було не прибрано, тому й мусив через ту знамениту галицьку делiкатнiсть, замiсть привiтання, голосно про це нагадати.
– До холери, Мiську! А ти чого си припер?! Хiба не видиш, що ще нiц не зроблено i не прибрано, до холери! Га-га-га!.. Хосьда, я тi обнiмлю i поцiлую в чоло, скурвий ти сину! Вважай на свою маринарку бо я маю руки, випацьканi в розчинi…
Вони розреготалися i обнялися, як брати.
– Ти менi скажи такво-во, кулего… – почав Мiсько, вправно скручуючи си цигар та алiгансько накладаючи зi срiбного пуделка тютюн на клаптик папiросного паперу, потiм смачно його наслинив i облизав. Затим зосереджено встромив той цигар в свiй знаменитий бурштиновий мундштук, який перед тим добряче продув, видобуваючи з нього рвучкi i голоснi звуки качиного крякання. За тими звуками всi на Личаковi знали, де в ту мить можна шукати Мiська Макальондру. То його дуже тiшило, бо вiн надзвичайно пишався тим мундштуком.
– Скажи менi такво-во, кулего. От я, старий батяр, знаю той Львiв, як своiх сiм пальцiв, облазив кожду вуличку вздовж i впоперек не раз i не два, але нинi стiлько мусiв по тих лябiринтах налазитися, заки-м тебе туткай здибав… i твою хавiру.
– Як-як?… Як ти сказав?… Лябiринт?
– То е такi закапелки, де тебе ся блуд чiпае.
– Ну, Мiську, тебе сам Бог послав до мене нинi! Ти ото блудив, але знайшов-таки дорогу сюда, до мене.





