Моральні листи до Луцилія. Том I

Твоя заслуга тiльки в тому, що ти робиш це добровiльно, i тобi буде легко завжди терпiти те зло, з яким iнколи знайомився на досвiдi. Будемо ж тренуватися на опудалi! І, щоб фортуна не застала нас зненацька, поближче зiйдемося з бiднiстю!

(9) Сам наставник насолод Епiкур встановив днi, коли ледь втамовував голод, бажаючи подивитись, чи буде вiд цього гандж у великому i повному блаженствi, чи великим вiн буде i чи варто вiдшкодовувати його цiною великих трудiв. Якраз про це вiн говорить в листах до Полiена, написаних в рiк архонтства Харiна.

(10) «І ти думаеш, що такою iжею можна насититись?» – Так, i ще й отримати насолоду. Не ту легку, мимохiдь, яку треба кожного разу отримувати заново, а незмiнну i постiйну. Нехай не такi вже смачнi вода i мучна юшка i окраець ячмiнного хлiба, – та велика насолода в тому, що ти здатен навiть ними насолоджуватись i обмежити себе iжею, яку не вiдбере ворожiсть фортуни.

(11) У в’язницi iжа краща, засуджених до смертноi кари iхнiй майбутнiй убивця годуе менш скудно. Якою ж величчю душi надiлений, хто добровiльно йде на те, чого не доводиться боятися навiть засудженим на смерть! Це i значить наперед вiдвертати удари долi.

(12) Почни ж, мiй Луцилiю, слiдувати iхньому звичаю i визнач декiлька днiв на те, щоб вiдiйти вiд своiх справ i привчити себе вдовольнятися найменшим. Пора завести знайомство з бiднiстю.

Гостю мiй, будь рiшучим i знехтувати не страшись багатствами, i дух свiй

Бога достойним яви!

(13) Тiльки той достойний бога, хто знехтував багатствами. Я не забороняю тобi володiти ними, але хочу зробити так, щоб ти володiв ними без страху, а цього ти не досягнеш iнакше, як переконавшись, що можна щасливо жити i без них, i коли звикнеш дивитись на них як на щось прохiдне.

(14) Я вже почав було складати цього листа, але ти сказав менi: «Спочатку вiддай, що винен!» Вiдiшлю тебе до Епiкура: вiн заплатить за мене.

(15) Ця пристрасть може загорiтися проти кого завгодно, вона народжуеться i з любовi, i з ненавистi, i посеред важливих справ, i посеред iгор та забав. Не те мае значення, чи велика причина, що ii викликала, а те, якою душею вона заволодiе.