Моральні листи до Луцилія. Том II

Зроби краще так, щоб в душi моiй була злагода i моi помисли не розходились мiж собою! Ти показуеш менi, якi лади звучать жалiсно; покажи краще, як менi серед негараздiв не зронити нi звука жалю!

(10) Геометрiя навчае мене вимiрювати моi володiння; нехай краще пояснить, як менi вимiряти, скiльки землi треба людинi! Вона навчае мене рахувати, пристосувавши пальцi на службу скупостi; нехай краще пояснить, яка пуста справа цi пiдрахунки! Той, чия казна втомлюе рахiвникiв, не щасливiший вiд iнших; навпаки, яким би нещасним був власник зайвого майна, якби його самого примусили порахувати, скiльки йому належить!

(11) Яка менi користь вiд умiння роздiлити поле, якщо я не можу роздiлитися з братом? Яка менi користь до тонкощiв пiдрахувати в югерi кожен фут i не втратити жодного, який може вислизнути вiд межовоi мiри, якщо я тiльки вiдчуватиму прикрiсть, дiзнавшись, що сильний сусiд обманом вiдрiзав у мене шматок поля? Мене навчають, як не втратити нiчого з моiх володiнь, а я хочу навчитися, як залишитися веселим, втративши все.

(12) «Але ж мене виживають з батькiвського, з дiдiвського поля!» – А до твого дiда чиiм це поле було? Можеш ти пояснити, кому воно належало – хай не людинi, а племенi? Ти прийшов сюди не господарем, а поселенцем. На чиiй землi ти поселенець? Якщо все буде з тобою благополучно, – у власного спадкоемця. Правники стверджують, що суспiльне надбання не присвоюеться за давнiстю володiння; а те, що ти зайняв, те, що називаеш своiм, загальне надбання i належить всьому роду людському.

(13) Прекрасна наука! Ти умiеш вимiряти коло, привести до квадрату будь-яку фiгуру, яку бачиш, називаеш вiдстанi мiж зiрками, немае в свiтi нiчого, що не пiддалось би твоiм вимiрам. Та якщо ти такий знавець, вимiряй людську душу! Скажи, велика вона чи нiкчемна! Ти знаеш, яка з лiнiй пряма; для чого тобi це, якщо в життi ти не знаеш прямоi дороги?

(14) Перейду до тiеi науки, яка похваляеться знанням неба, якiй вiдомо,

…Вiдходить куди Сатурна зоря крижана

І в яких колах обертаеться пломiнь Кiлленца.

Для чого нам цi знання? Щоб тривожитись, коли Сатурн i Марс опиняться в протистояннi чи коли Меркурiй зайде увечерi на виду у Сатурна? Краще менi завчити, щоб вони, де б не були, завжди були сприятливими i не могли змiнитись.

(15) Їх веде непорушними шляхами вiковiчний порядок доль, вони рухаються за встановленим порядкою змiн i або управляють усiма подiями, або передбачають iхнiй результат.