Місячна долина

Але знаю, що коли дiвка мае по три пари черевичок i одне тiльки мрiе за розваги, то встряне колись у таке, що… ну, та згадаеш мое слово. За мого дiвування так не велося. Мати з мене шкуру здерла б, якби я таке виробляла. Бо й було б за що. А тепер усе на свiтi пiшло шкереберть. Глянь на свого брата: вештаеться по соцiалiстичних збiговиськах, верзе про високi матерii, тринькае грошi на страйковий фонд замiсть годити господарям – виходить, видирае хлiб з рота рiдним дiтям!.. Та на цi грошi, на цi внески, що вiн марнуе, я могла б собi сiмнадцять пар черевичок справити, якби менi таке примандюрилось.

Колись – от згадаеш моi слова – вiн дограеться!.. А тодi що з нами буде? Куди я подiнуся без шеляга i з п’ятьома голодними ротами?

Засапавшись, вона примовкла, хоч видно було, що не виговорилася ще до кiнця.

– Ox, Capo, зачини, будь ласка, дверi! – знервовано попрохала Сексон.

Дверi з гуркотом хряснули, i Сексон, перше, нiж заплакати знову, почула, як запоралась у кухнi братова, голосно розмовляючи сама iз собою.

Роздiл II

Дiвчата, кожна собi, купили квитки до Вiзл-парку; викладаючи на вiконце каси своi пiвдолара, кожна добре знала, скiльки штук крохмальноi бiлизни треба було випрасувати за цей квиток. Було ще не так людно, але каменярськi родини з немовлятами на руках, навантаженi величезними кошиками зi снiданком, уже сунули до парку. Каменярi були здоровi, рослявi робiтники, добре плаченi й сито вгодованi. Дехто з них прийшов на гуляння з дiдами та бабами, що побачили перший промiнь сонця ще на старiй iрландськiй землi; добре американське вбрання не надавало iм американського вигляду – вони були меншi й хирнiшi на тiлi, пiдтоптанi не так лiтами, як колишнiм безхлiб’ям i раннiми злиднями.

Вони шкандибали поруч iз рiднею, задоволено й гордовито подивляючись на свiй власний виплiд, вигодуваний на кращих харчах.

Мерi й Сексон не мали знайомих серед каменярiв. Властиво, iх взагалi не обходило, яке буде свято – iрландське, нiмецьке чи слов’янське, i хто влаштовуе його: каменярi, броварники чи рiзники.

Дiвчата належали до тоi молодоi юрби, що шукала тiльки танцiв i забезпечувала касi постiйний прибуток на всiх гулянках.

Вони походили мiж ятками, де товкли землянi горiхи та пiдсмажували пшеничку, готуючись до свята; тодi подалися оглянути павiльйон для танцiв. Сексон, нiби притискаючись до уявленого партнера, зробила кiлька вальсових па. Мерi заплескала в долонi.

– Диви! – скрикнула вона.