Маленькі жінки. II частина

Вроджене чуття пiдказувало iй, що буде приемно й правильно, тому вона завжди говорила саме те, що в цей момент потребував ii вiзавi, робила саме те, що було до мiсця й до часу, й вирiзнялася таким самовладанням, що сестри часто говорили: «Якби нашiй Емi довелося вiдправитися в королiвський палац без всякоi репетицii, то вона все одно знала б, що i як там потрiбно робити».

Головною ii слабкiстю було бажання обертатися в «кращих колах», хоч залишалося не зовсiм ясним, якi саме «кола» е кращими. Грошi, свiтськi таланти й вишуканi манери були предметом ii прагнень.

Їй подобалося зустрiчатися з тими, хто всiм цим володiв. При цьому вона часто помилково приймала брехню за iстину i захоплювалася тим, що не заслуговувало захоплення. Нiколи не забуваючи, що вона ледi за народженням, Емi старанно культивувала своi аристократичнi смаки i схильностi, з тим, аби за нагоди посiсти те мiсце в суспiльствi, якого нинi позбавляла ii бiднiсть.

«Мiледi», як називали ii друзi, щиро прагнула стати справжньою ледi в усiх вiдношеннях i була такою в душi, але iй ще тiльки належало дiзнатися, що нi за якi грошi не можна купити витонченiсть натури, що положення в суспiльствi не гарантуе його власнику благородства почуттiв i думок i що вихованiсть людини вiдчуваеться, незважаючи на несприятливi обставини, в яких все це виявляеться.

– Я хочу попросити тебе, мамо, про одну послугу, – сказала одного разу Емi, входячи в кiмнату з дуже багатозначним виглядом.

– Так, маленька, що таке? – вiдгукнулася мати, в чиiх очах ця велична юна ледi, як i ранiше залишалася «дитинкою».

– Наступного тижня наш рисувальний клас розпускають на канiкули, i перед тим, як дiвчатка роз’iдуться, я хочу запросити iх до нас на гостини. Вони всi шалено хочуть побачити рiчку, змалювати зруйнований мiст та iншi тутешнi види, якi сподобалися iм у моему ескiзному альбомi. Вони зазвичай були дуже добрi до мене i я iм дуже вдячна за це. Адже всi вони багатi i знають, що я бiдна, проте ставляться до мене як до рiвноi.

– А чому б iм ставитися до тебе iнакше? – панi Марч поставила це запитання з тим виглядом, який дiвчатка добре знали i називали «виглядом Марii-Терезii»[15 - Марiя-Терезiя (1717–1780) – австрiйська ерцгерцогиня з династii Габсбургiв. Вона вiдома як правителька, котра значно розбудувала Габсбурзьку державу, залишившись у пам’ятi людей енергiйною, дiяльною, мудрою та тактовною королевою.].