Дорога до Країни Оз

Доротi, що б ти менi порадила?

– Пiдемо з нами, – вiдповiла Доротi. – Я хочу спробувати знайти дорогу в Смарагдове мiсто, яке знаходиться в чарiвнiй Краiнi Оз. Принцеса Озма, правителька Смарагдового мiста, – моя подруга. Якщо нам вдасться потрапити до чарiвноi краiни, я впевнена, що Озма зумiе вiдправити тебе додому до мами.

– Ти впевнена в цьому? – схвильовано запитала Полiхромiя.

– Так.

– Тодi я пiду з вами. До речi, прогулянка пiшки допоможе менi зiгрiтися, а мама знайде мене в будь-якiй частинi свiту, якщо, звичайно, в неi буде час шукати.

– От i добре, пiдемо далi, – весело сказав Косматий чоловiчок.

І вони вирушили в дорогу – вже вп’ятьох. Полiхромiя крокувала поруч з Доротi, мiцно тримаючи ii за руку, наче боялася, що та зникне. Їi характер виявився таким же легким, як ii повiтряна сукня, тому час вiд часу вона бiгла вперед i кружляла в танцi. Потiм поверталася, усмiхнена, з сяючими очима. Вона забула всi своi страхи, забула, що загубилася. До неi повернувся звичний гарний настрiй.

Друзi радiли, що Полiхромiя приедналася до них. Їi танець i смiх – а треба сказати, що ii смiх нагадував дзвiн срiбного дзвiночка, додавали подорожi привабливостi i пiдтримували гарний настрiй.

VI. Звiрине мiсто

Настав полудень, i друзi дiстали пакет iз iжею, яку iм дав Король-Лис. Там вони знайшли пiдсмажену iндичку з журавлинним соусом i хлiб з маслом. Зручно вмостившись на травi, Косматий чоловiчок розрiзав iндичку ножем, котрий носив у кишенi, та дав кожному по шматку.

– А у вас не знайдеться кiлька крапель роси, або печива з туману, або булочки з хмар? – запитала Полiхромiя.

– Ну що ти! Звiдки? – здивувалася Доротi. – Ми тут, на землi, iмо тверду iжу. Втiм, у нас е холодний чай. Хочеш спробувати?

Полiхромiя подивилася на Гудзика-Розумника, який з апетитом гриз iндичу нiжку.

– Смачно? – запитала вона.

Малюк кивнув.

– Ти думаеш, я зможу це з’iсти?

– Нi, це мое, – вiдповiв Гудзик-Розумник.

– Я маю на увазi iнший шматочок?

– Не знаю.

– Гаразд, спробую, я страшенно хочу iсти, – рiшуче сказала Полiхромiя, взявши в руки маленький шматочок бiлого м’яса, який Косматий чоловiчок вибрав спецiально для неi, i шматочок хлiба з маслом. Вона поiла й вирiшила, що iндичка дуже смачна, набагато смачнiша, нiж печиво з туману. Дiвчинцi знадобилося зовсiм небагато iжi, щоб насититися. Вона запила обiд маленьким ковтком холодного чаю.