На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вода з каменю. Саксаул у пісках» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вода з каменю. Саксаул у пісках

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Вода з каменю. Саксаул у пісках" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вода з каменю. Саксаул у пісках" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії, розповідає про видатних українських діячів минулих років.
Роман «Вода з каменю» присвячений Маркіяну Шашкевичу (1811—1843) – українському поетові, релігійному та громадському діячеві, натхненникові національного пробудження Галичини, засновникові нової української літератури у Західній Україні. Автор розповідає, як Шашкевич захищав право на існування української мови, виступав за її рівноправність з польською мовою, робив усе, щоб зберегти рідну культуру. Його справу продовжив Іван Вагилевич (1811—1866) – герой роману «Саксаул у пісках».
📚 Читайте "Вода з каменю. Саксаул у пісках" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вода з каменю. Саксаул у пісках", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Губернатор усiх вiтав однаково – приклееною до губiв посмiшкою, порiвну зiгрiвав нею панича з довгим до плечей волоссям i пiдкоморiя у блакитному кунтушi, панянку в прозорому едвабi i панi шамбелянову в шелестливому кринолiнi; до банкетного залу заходили колишнi стольники i чесники, академiки унiверситету i юнi марнотратники, якi проциндрювали в карти батькiвськi маетки, – губернатор запросив сьогоднi до себе на бал цвiт польського народу, що проживае у Львовi.
Гостям не було кiнця. Вже прийшов духовний сановник з дамою, яка дозволяла йому за стрибок через шнур цiлувати руку повище зап’ястя; два пахолки у золотих камзолах увели пiд руки iндiйського князя Соломона Бальзамiна, зятi й дочки вкотили на вiзочку пана Йов’яльського – його розбив паралiч у Пiдгорецькому замку. Йов’яльського парадно провезли по всьому залу, а вiн увесь час кланявся: спочатку портретам, а потiм уже губернаторовi.
Едмунд Ржевуський, який донинi ненавидiв Австрiю так само, як i Росiю, i писав на неi в алегоричнiй формi полiтичне звинувачення, зовсiм розчулився. Вiн на власнi очi переконався, що елiта його нацii ще жива, що цiсар Франц І не ворог, а добродiй – це ж вiн розумом губернатора Лобковiца, який виявився польським патрiотом, а значить, ним i був, пробуджуе до життя ще й золоту молодь, безкровно повертае Польщi свободу.
Едмунд так розчулився, що порушив етикет i, не дiждавшись промови губернатора, пiдбiг, вклякнув перед ним i, висловлюючи слова подяки за вiдродження Польщi, поцiлував його в руку.
Обличчя Лобковiца спiснiло, вiд обурення забiгали жовна на вилицях, вiн не знав, що робити з цим йолопом, Захер-Мазох i Зайончковський теж розгубилися, та в ту хвилину до залу увiйшли Олександр Фредро i Ян Непомуцен-Камiнський.
Губернатора враз осiнила спасенна думка, вiн кинув до Ржевуського: «Ви справжнiй патрiот», виминув його i стрiмко подався назустрiч Фредровi з розпростертими для обiймiв руками.









