На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вода з каменю. Саксаул у пісках» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вода з каменю. Саксаул у пісках

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Вода з каменю. Саксаул у пісках" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вода з каменю. Саксаул у пісках" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії, розповідає про видатних українських діячів минулих років.
Роман «Вода з каменю» присвячений Маркіяну Шашкевичу (1811—1843) – українському поетові, релігійному та громадському діячеві, натхненникові національного пробудження Галичини, засновникові нової української літератури у Західній Україні. Автор розповідає, як Шашкевич захищав право на існування української мови, виступав за її рівноправність з польською мовою, робив усе, щоб зберегти рідну культуру. Його справу продовжив Іван Вагилевич (1811—1866) – герой роману «Саксаул у пісках».
📚 Читайте "Вода з каменю. Саксаул у пісках" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вода з каменю. Саксаул у пісках", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Дверi до келii рвучко вiдчинилися, старий Любимський здригнувся, солодке марево щезло, вiн повернувся й побачив Маркiяна, який стояв на порозi з книжкою в руцi, очi його палали захватом i здивуванням; Любимський знову побачив у ньому себе, колишнього i зовсiм iнакшого, нового, якого виколисав iнший край, iншi люди й iншi часи, та у своiй поривистостi й жадобi знань був подiбний до нього, мов син.
– Що з вами, Маркiяне? – спитав сторожко.
– Ви дали менi Котляревського… «Енеiду»…
– Дав.
– Я чув про нього i радий, що можу… Але… Але ця книжка з дедикацiею[13 - З автографом.] самого автора! Як це може бути?
– Я старий, Маркiяне. У мене було всього вдосталь – i Котляревського знав. Ви ж тiльки починаете – i бережiть здоров’я. Ви такi блiдi, а життя надто складне – треба бути сильним. – Любимський узяв Маркiяна за плечi, довго дивився в очi. – Печалi надто багато у вас, а треба… Скажiть, хто спричинився до ваших бiд?
– Мирон Штола…
– Ха… А до моiх – Пугачов.
– Розкажiть про себе, пане Любимський.
– О друже… Як колись розкопають архiви таемних канцелярiй, експедицiй, тюрем, то мiж стосами секретних документiв знайдуть справу якогось Павла Любимського, арештованого взимку 1775 року в Москвi, переведеного до Петербурга i вiдданого пiд слiдство самому Шешковському – начальниковi полiтичного розшуку таемноi експедицii i, як вiн сам любив себе величати, домашньому катовi Катерини II.
Роздiл другий
Старець Агасфер провiв поглядом худорлявого свiтлолицього юнака, який чомусь його злякався, а не повинен був боятися, чей не чiплявся до старого, не шарпав, не ображав i погляд мав гiдний, i поставу шляхетну, i добро в очах.
Агасфер опустив палицю i заговорив:
– Чому вiн утiк вiд мене, я ж хотiв його тiльки запитати – а може, вiн один такий, що подае спраглому воду? Бо ж тi, якi лижуть у церквах пiдлоги i голови пхають пiд Євангелiе, – вони нi! В них до обiду святiсть на обличчях, пiсля обiду – грiшний блуд, а в буднi самi жаждуть.









