Вітраж

А те, що бачите в мене на головi, це не жалоба, але «вдовиний убiр», який носять вдови в Іспанii.

II

Моя лiтературна праця

Писати почала я давно, а перестала – з двадцять рокiв тому. Писала спочатку у французькiй пресi. Якусь мою археологiчну працю видано було навiть по-росiйському («О мотиве плетенки в армянской орнаментике»). І думала я працювати у французькiй лiтературi, до чого мене дуже намовляли приятелi мого батька: Анатоль Франс i Камiл Фламарiон, астроном. З украiнськоi мови колись – не згадую року, бо дуже давно – зробила була я переклад на французьку, бо нiхто тодi не мiг перечитати, що то за мова.

По-украiнському почала писати з року 1919-го, коли познайомилася, а потiм i одружилася з доктором Королевим. Вiн умовив мене таки кинути французьку лiтературу, бо ж «у французiв багато авторiв, авторiв оригiнальних, а украiнська лiтература – ще вбога»… Вiн навчив мене украiнськоi лiтературноi мови, навчив засобам, як писати.

І коли видавництва вимагали вiд мене, щоб я писала «про запорожцiв», «про Довбуша» або щоб я «вiддзеркалювала бiжуче життя», то покiйний дружина мiй казав менi: «Не слухай iх… І не читай критики на себе… Те, що ти можеш дати украiнськiй лiтературi свого, буде цiннiше.

А я ж з фаху, як я писала Вам – археолог!

Я написала такi працi, i вони були видрукуванi:

1. «Наслiдування Христа» Томи Кемпiйського, переклад з латини на украiнську мову.

2. «Дорога досконалостi» св. Терези Великоi, переклад з iспанськоi.

3. «Во днi они», Львiв, 1935 рiк. Збiрка оповiдань з Євангелii, взяте часто з археологiчного боку. Видала Бiблiотека «Дзвонiв» ч. 11.

4. «1313». Рiк, якого Бертольд Шварц винайшов стрiльний порох. Образи нiмецького середньовiччя. Життя лицарства, кляшторiв, учених, простого люду, ремiсникiв, воякiв.

5. «Інакший свiт». Збiрка оповiдань.

6. «Без корiння». Рiк, що я перебула в киiвському «Інститутi благородних дiвиць», аби навчилась росiйськоi мови, – було це бажання моеi мачухи чешки.

7. «Предок». З родинних анналiв. Як стрiнулись у сарацинськiй неволi як бранцi у XV ст. двое моiх предкiв. З матiрньоi сторони дон Карлос Лацердо де Кастро, з батькiвського – Адам Дунин-Борковський. Перша частина повiсти – в Іспанii, друга – в неволi в сарацинiв, третя – в Украiнi, на Волинi.

8. «Сон Тiнi». Історична повiсть з часiв царя Адрiяна.