На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вітраж» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вітраж

Автор
Дата выхода
08 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Вітраж" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вітраж" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Наталена Королева) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Видання містить автобіографію та маловідомі твори Наталени Королевої (1888–1966), які раніше публікувалися в різних еміграційних періодичних виданнях. У оповіданні «Гріх» письменниця змальовує життя молодої черниці в католицькому монастирі; екзотичні подорожі до Персії описані у «Східній казці»; про душевні вагання юної бранки йдеться в «Сарацинці»; традиціям Стародавнього Єгипту присвячена стаття «Фарао Тут-Анх-Амон». До видання увійшли перська казка «Людський вік» і байка «Крілик та зайчик», повчальні новели «Хліб» і «Відгуки», а також інші знакові твори.
Хронологічне розміщення цього різножанрового доробку письменниці та багата тематична палітра дасть змогу простежити еволюцію художньої майстерності Н. Королевої, її уподобання та мистецькі зацікавлення на певних етапах життя.
📚 Читайте "Вітраж" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вітраж", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І цi сльози бiльше хвилюють Джемiля, як усi докiрливi слова, бiльше, як усi закиди.
Дрiмота вже починала мiшати дiйснiсть зi згадками, минуле – з дiйснiстю. Тим часом, чернець розбув чув’яки, скинув рясу, перехрестився й лiг. Враз заснув i Джемiль-Пантелеймон. Сумлiння не мучило його, бо ж вiн одразу, як личить доброму джiгiтовi, змив свою образу. Чого ж йому було не спати? Нехай не спить ворог, що не помстився! Тепер смiеться з нього в серцi свойому Джемiль…
І чудовий сон приснився йому.
Побачив вiн, як усiх, усiх – одного по одному, мов баранiв, вирiзав вiн не тiльки родичiв Шакрових, але ж i приятелiв його, навiть друзiв тих приятелiв.
– Тiштеся, брати моi, бо ж маемо ми неабиякого христiянина! Це – Пантелеймон-Огли, що був колись Джемiлем! То – юнак!.. А Шакро – смiття, хоч i ранiш похрещений. Ви ж бачите, що навiть у нього й наймення вiрменське!..
Джемiль прокинувся з радощiв. Серце його так швидко-швидко стугонiло. Прокинувся – i мало не заплакав: такою образою вщерть переповнилась його душа.
– Господи! – заломив Джемiль руки.
Щирi сльози заблищали в його очах. Вiн зiсковзнув iз лiжка, став навколiшки перед кам’яним Розп’яттям i простяг до неба зiп’ятi руки.
– Господи! Нi!.. Ти – не зрозумiеш мене! Бо ж занадто добрий Ти був та плохий! І не нашоi крови! Не гнiвайся ж: не до Тебе – буду молитися до святого Юрiя! Той – наш, i справжнiй джiгiт! Умiв i святим бути, i з ворогом битись. І помститися вмiв – напевно. Хай собi о. Амврозiй говорить, що хоче, а я таки не вiрю, щоб св. Юрiй вибачав ворогам своiм, пiдставляв лiву щоку, коли б ударили його у праву.









