На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мандрівки близькі і далекі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мандрівки близькі і далекі

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Мандрівки близькі і далекі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мандрівки близькі і далекі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії.
Видання «Мандрівки близькі і далекі» містить дві книги спогадів: «Мандрівки близькі і далекі» та «На марґінесі», написаних Романом Іваничуком протягом 1991–1999 років. У першій письменник згадує про своє дитинство у селі Трач на Прикарпатті, про чарівну природу цього краю; про свого батька – сільського вчителя; бабусю, в якої із трьох синів вижив лише один; про брата Євгена, котрий ціле десятиліття прожив у пеклі лєнінсько-сталінських концтаборів; про свої надії на незалежність України…
Друга книга спогадів «На марґінесі» складається з п’яти зшитків, в ній Р. Іваничук звернувся до своїх не реалізованих раніше задумів, умістив відповіді на запитання журналістів та листи.
📚 Читайте "Мандрівки близькі і далекі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мандрівки близькі і далекі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Чому наклав на себе руки у повiтцi юний коломийський гiмназист, не знав нiхто, а мати в таку страшну смерть повiрити не могла, тому й вигадала для себе легенду, що поховали на узбiччi сiльського цвинтаря чужого хлопця, а Петро ще прийде… Не верталися додому нi найстарший, нi наймолодший сини, тiльки середульший, трацький учитель Іван, щороку на Святий вечiр скорочував свою дорогу до матерi, вивiвши на шлях, мов на простелену шагреневу шкiру, бабусиних онучат.
А Сивко мчить, допадаючи до Глибокого мосту над Березiвкою, а з дзвiночкiв на хомутi розсипаеться, мов золотий горох, густе таланiння, а коляда гомонить пiд жовтавими вiд свiтел каганцiв вiкнами; йдуть дорогою нам назустрiч пастушки iз звiздою, скриплять на снiгу чобiтки й кожухи шелестять, сахаються в рiв малi колядники, сполошившись нашого лету, й регочуть у снiгу, я ловлю в одну мить веселi зiрницi iхнiх очей – вони зникають i вмент забуваються, а далi тихне святвечiрнiй гомiн, замерзае у кризi неба подоба агарянського герба над християнською землею – iду я на залубнях з кутею до бабусi безмежно довгою дорогою i ще не знаю, бо й знати не можу, що, як врештi доб’юся до ii порога, за яким з’явиться менi iнший, невiдомий свiт, я зрозумiю: путiвець мiй був надто короткий.
Моi першi й останнi, близькi й далекi, вольнi й невольнi дороги! А всi на вiдрiзку шляху вiд Трача до Пилипiв – вiд народження до смертi: якi у батькiвських залубнях, якi в упряжцi Фебових коней, а якi на санях Мономаха…
Шлях мого поколiння пролiг крiзь вiйну, яка не припиняеться нi на мить цiлих п’ятдесят лiт.









