На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мандрівки близькі і далекі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мандрівки близькі і далекі

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Мандрівки близькі і далекі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мандрівки близькі і далекі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії.
Видання «Мандрівки близькі і далекі» містить дві книги спогадів: «Мандрівки близькі і далекі» та «На марґінесі», написаних Романом Іваничуком протягом 1991–1999 років. У першій письменник згадує про своє дитинство у селі Трач на Прикарпатті, про чарівну природу цього краю; про свого батька – сільського вчителя; бабусю, в якої із трьох синів вижив лише один; про брата Євгена, котрий ціле десятиліття прожив у пеклі лєнінсько-сталінських концтаборів; про свої надії на незалежність України…
Друга книга спогадів «На марґінесі» складається з п’яти зшитків, в ній Р. Іваничук звернувся до своїх не реалізованих раніше задумів, умістив відповіді на запитання журналістів та листи.
📚 Читайте "Мандрівки близькі і далекі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мандрівки близькі і далекі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Львiв до того ж завжди вважався особливим мiстом: ми його потаемно називали украiнським П’емонтом, не завше знаючи, що це означае, а окупанти без упину мусували думку про буржуазно-нацiоналiстичний характер Львова: в результатi у нашому мiстi виростали все новi й непотрiбнi для регiону заводи, до яких спроваджувано на роботу росiйськомовний люмпен, що то мав русифiкувати непiддатливий для денацiоналiзацii край, шаленiла цензура, i, як допiнг страху, перiодично вiдбувалися у Львовi показовi повторнi суди над колишнiми членами ОУН та перезахоронення останкiв так званих «жертв бандерiвщини» – насправдi жертв каральних загонiв НКВД i провокаторiв, якi проникали в УПА.
У тi часи, якi для сучасного читача вже е iсторiею, народ Галичини невпинно перебував пiд московською лупою, й тому постiйний зв’язок iнтелiгенцii з Москвою був вимушений. Бiльшовицьке керiвництво не довiряло навiть найавторитетнiшим львiвським ученим, письменникам, художникам; iх доскiпливо контролювала, атестувала й допускала або не допускала до бiльш-менш вiдповiдальних посад столиця СРСР.
Тому нашi поiздки до Москви були життево потрiбними; вони ставали узвичаеними й навiть престижними, й нинi я можу тiльки дивуватися, що Москва перестала бути для мене щоденно необхiдною, як i Мадрид або Лондон, до яких я протоптував би дорогу лише з потреб власноi роботи та iнтелектуального збагачення. Тодi ж кожен за першоi нагоди радо iхав до «столицы нашей родины», щоб хоч трошки заглянути в iншi свiти: у столичних, великих та малих мiстах советських республiк жилося, немов у темницях.
Отож я дуже втiшився, коли в 1957 роцi – пiсля закiнчення унiверситету й перед тим, як стати на учительську роботу в мiстечку Щирець поблизу Львова, – Львiвський обком комсомолу нагородив мене, як переможця в лiтературному конкурсi серед молодих, путiвкою на VI Всесвiтнiй фестиваль молодi й студентiв у Москвi.









