На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Маленькі чоловіки» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Детские книги, Детская проза. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Маленькі чоловіки

Автор
Жанр
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Маленькі чоловіки" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Маленькі чоловіки" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Луиза Мэй Олкотт) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Американська письменниця Луїза Мей Олкотт (1832–1888) здобула світову славу завдяки роману «Маленькі жінки». Його героїні виросли, а улюблениця читачів Джо здійснила свою мрію виховувати хлопчиків. У старовинному маєтку вона заснувала незвичну школу, де нема строгих правил і чіткого розпорядку, та й програма не вимагає засвоїти якомога більше предметів. Хлопчики, різні за віком і характерами, шибайголови й зовсім безпомічні, розпещені надмірною батьківською увагою й колишні безпритульні, навчаються цінувати дружбу й покликання, порядність і співчуття. Непрості випробування роблять їх справжніми чоловіками. Адже не вік визначає це поняття.
📚 Читайте "Маленькі чоловіки" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Маленькі чоловіки", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
А iх дуже небагато, житимеш дружно з товаришами й дечому навчишся.
– Я постараюся, – сказав Нет, i його худеньке обличчя спалахнуло – йому так хотiлося, щоб панi Баер не засмучувалася, а була щаслива.
– Мабуть, дуже важко писати так багато, – додав вiн, коли Джо, ласкаво поплескавши його по плечу, закрила зошит.
– Тiльки не для мене, бо я, щиро кажучи, не знаю, що люблю бiльше – писати про хлопчикiв чи iх самих, – i панi Баер засмiялася, побачивши, що Нета це здивувало. – Багато хто вважае, що вони аж занадто неспокiйнi, що з ними важко впоратися.
Панi Баер вчасно звернула увагу на пустуна, який саме збирався засунути в кишеню чорнильницю.
– Ну, а тепер, Нете, може, пiдеш пограеш на скрипцi? – запитала вона, нiби вгадавши, чого йому найбiльше хотiлося. – Спробуй вивчити один зi славнiв, якi ми спiватимемо ввечерi.
У будинку стояла глибока, святкова тиша. Нет взяв скрипку й, зайшовши до порожнього класу, розгорнув ноти на освiтленому сонцем пiдвiконнi. Двi щасливих години пролетiли непомiтно – вiн наче забував свое важке минуле.
Незабаром з церкви повернулися iншi вихованцi, й пiсля обiду всi зайнялися рiзними справами. Однi читали, iншi писали листи додому, виконували домашнi завдання або просто тихо розмовляли мiж собою. О третiй годинi хлопчики разом з паном Баером вирушили на прогулянку, а панi Баер з Дейзi й двома синами поiхала в мiсто до батькiв: вона завжди вiдвiдувала iх у недiлю.
Нет почувався ще дуже слабким для тривалоi прогулянки, тож попросив залишити його вдома з Томмi, який люб’язно запропонував показати йому всi визначнi пам’ятки Пламфiлда.
– Ти бачив будинок, а тепер я покажу тобi сад, тiк i звiринець, – сказав Томмi, коли iх залишили самих, доручивши Ейзi наглядати передовсiм за Томмi, в якого завжди були найкращi намiри, але чомусь якимось незбагненним чином постiйно траплялися найнеприемнiшi iсторii.
– Що ж це за звiринець? – запитав Нет, слiдуючи за новим другом алеею, яка огинала будинок.
– Усi хлопцi мають улюбленцiв серед тварин, – пояснив вiн. – Тож тримаемо iх на току й називаемо це звiринцем. Ось ми й прийшли. Подивися, якою красунею виросла моя морська свинка! – Томмi гордо вказав на найпотворнiшу тваринку з усiх, якi коли-небудь бачив Нет.











