Казки, легенди, притчі

24

…Хань Фук – це iм’я в одному з китайських дiалектiв означае «щастя життя». Називаючи так своiх дiтей, люди з нижчих станiв сподiвалися, що це iм’я принесе дитинi щастя.

25

Тобто день, який згiдно з давньокитайським уявленням мае сприятливi астрологiчнi прикмети.

26

…Свято паперових лiхтарiв – очевидно, маеться на увазi «свято середини осенi». Свято мiсяця, яке святкують у Китаi на п’ятнадцятий день восьмого мiсяця за мiсячним календарем (наприклад, еврейський Новий рiк).

Щороку припадае на рiзнi днi. За европейським сонячним календарем це зазвичай жовтень. Вiдзначаеться не лише в Китаi, а й повсюди, де е великi китайськi громади. Свято традицiйно присвячуеться поетам, жiнкам i дiтям. Вночi дiти запалюють свiчки у паперових лiхтарях.

27

…викинув iх зi своеi пам’ятi… – звичний мотив давньоi китайськоi лiтератури, пов’язаний з очищенням вiд зовнiшнього свiту й духовним оновленням.

28

Майстер майже не розмовляв iз ним… – мотив мовчання, типовий для давньоi китайськоi лiтератури: беззвучну взаемодiю неба й землi неможливо пояснити словами – цьому мае вiдповiдати поетичне мовчання.

29

…звуки… наздогнали його… – епiзод запозичено з оповiдання Ле-цзи про життя Сюй-Таня, який, не закiнчивши навчання, пiшов вiд свого вчителя Цзи-цзи. Але коли той заграв, Сюй-Тань повернувся й лишився в нього назавжди.

30

Я сидiв посерединi кораблика, а вiн – позаду, бiля стерна – образ човна, кораблика, судна, на якому герой пливе у свiт пiдсвiдомого, як i образ стерничого, кормчого, що втiлюе самiсть героя, безумовно навiяно знайомством iз «глибинною психологiею» К.

Г. Юнга.

31

Рiка, яку вiн оспiвував, зривалася з гiр, мов руйнiвник, похмура i дика… – Р. Каралашвiлi так коментував це мiсце: «Рiка тут е символом душi, море – символ колективного пiдсвiдомого, мiста – протиставлення iндивiдуальному колективну форму iснування, що визначаеться свiдомiстю. Мiж образами «рiки» i «свiту» мислиться приблизно такий самий зв’язок i таке саме спiввiдношення, що й мiж образами „корабля” i „мiста”».

32

Я вiддаю тобi мое мiсце бiля стерна! – Передавання стерна й зникнення мудрого кормчого – свiдчення успiшного завершення «шляху всередину» – до вищого Я. Герой сам стае кормчим, господарем своеi долi, сповненим рiшучостi йти по життю своiм шляхом.

33

Бiнсвангер – базельський психiатр Людвiг Бiнсвангер (1881–1966), хороший знайомий Гессе.