Син Вовка

Це вона вивчала карти, розпитувала золотошукачiв i втовкмачувала географiю й топографiю у чоловiкову порожню голову доти, аж усi дивувалися, як швидко вiн пiзнав краiну та знае ii особливостi. Звiсно, казали, що жiнка в нього молодчага, але тiльки дехто мудрiший складав iй правдиву цiну й жалiв ii.

Вона працювала, а вiн одержував хвалу й винагороду. У Пiвнiчно-Захiднiй територii замiжня жiнка не мае права робити займанку, хай то буде мiлина, золотий пiсок чи кварцова жила, тож Едвiн Бентам подався до вповноваженого по золотих копальнях i записав на себе 23-тю гiрську дiлянку в другому рядi Французького пагорба.

Пiд Французьким пагорбом текла рiчка Ельдорадо; на дiлянцi коло рiчки стояла хатина Клайда Вортона. Тодi вiн ще не вимивав щоденно по тисячi доларiв, але його купи нарiнку раз у раз зростали, i мав настати час, коли цей нарiнок перейде крiзь промивальню i протягом тижня на днi осядуть сотнi тисяч доларiв.

А Грейс Бентам, перемиваючи циновий посуд у своiй хатинi на схилi гори, часто поглядала на хатину бiля рiчки Ельдорадо й також мрiяла – i також не про нарiнок, i не про золотий пiсок. Вони часто зустрiчалися, бо стежки iхнiх дiлянок перехрещувались, а до того ж навеснi в Пiвнiчнiй сторонi людям багато про що хочеться погомонiти; однак нi разу нi поглядом, анi словом вони не виявили того, що було в них на серцi.

Так було спочатку. Але одного дня Едвiн Бентам пiдняв руку на свою дружину. Всi хлопчаки такi; а ще й ставши одним iз королiв Французького пагорба, вiн дуже запишався й забув, що за все завдячуе iй. Почувши про це, Вортон того ж таки дня пристерiг Грейс Бентам на стежцi й палко заговорив до неi. Вона була дуже щаслива, хоча й вiдмовилася слухати та взяла з нього обiцянку не казати знову таких речей.

Але сонце почало мандрiвку назад, пiвнiчна темрява змiнилася на крицеву барву свiтанку, снiг став танути, по обмерзлих порогах ринула вода, i шукачi заходилися промивати золото. Вдень i вночi жовта глина й нарiнок пробiгали крiзь швидкi заставки, вiддаючи свiй викуп дужим людям iз пiвдня. І пiд час тоi метушнi прийшла пора Грейс Бентам. До всiх така пора приходить у свiй час – звiсно, коли ми не занадто вайлуватi.