На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Син Вовка» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Син Вовка

Автор
Дата выхода
04 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Син Вовка" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Син Вовка" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джек Лондон) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
У збірку ввійшли відомі твори циклів «Син Вовка», «Діти Морозу», а також оповідання «Бог його батьків». Джек Лондон знайомить читачів з індіанською культурою, її традиційними поняттями честі та обов’язку, описує жіночий характер, складний і часом суперечливий.
В оповіданні «Син Вовка» індіанці намагаються протистояти «синам вовка», які крім землі відбирають у них найдорожче – жінок. У жорстокій сутичці завоювання дівчини стає схожим на первісну боротьбу за самку. Цей твір як крик душі індіанського народу і торжество білої людини.
Тему місіонерства порушено в оповіданні «Бог його батьків». Скільки було вбито людей, скільки крові було пролито через те, що один бог нібито краще за інших.
До циклу «Діти Морозу» увійшли оповідання «Закон життя», «Брехун Нам-Бок», «Білошкіра Лі Ван» та інші. Тут зображено людину наодинці з собою. Вона має можливість випробувати себе в нелегкій боротьбі з обставинами, що загрожують самому її існуванню. Північ стає найсуворішим у житті випробуванням можливостей, закладених у людині.
📚 Читайте "Син Вовка" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Син Вовка", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Я знаю, що наша подорож може не вдатися, коли ви не поiдете, – сказав солодко Слоупер, – але гадаю, як ми добре постараемося, то якось уже дамо собi раду без вас. Що ви на це скажете, хлопцi?
Зiбранi гучно привiтали таку ухвалу.
– Але стривайте, – несмiливо почав Касферт, – що ж менi робити?
– Може, поiдеш iз нами?
– Нi…
– Ну, то чорт iз тобою, роби, що хочеш, яке нам дiло!
– Порадься зi своiм слинявим приятелем, – запропонував валькуватий дакотянин, показуючи на Везербi. – Я певен, що коли треба буде куховарити або збирати паливо, вiн дасть тобi добру пораду.
– Отже, на цьому й станемо! – закiнчив Слоупер. – Ми рушаемо завтра i спинимось табором за п’ять миль, щоб перевiрити, чи все до ладу, та згадати, чи не забули ми тут чого.
Санки рипiли пiдкованими крицею полозами, собаки надривалися в упряжi, що в нiй iм судилося й згинути. Жак Батiст спинився поруч Слоупера глянути востанне на ха- тину. З юконського димаря ледь курилося. Обидва ледарi стояли на порозi й дивилися, як рушив гурт.
Слоупер поклав руку метисовi на плече.
– Ти чув коли-небудь про кiлькенiйських котiв, Жаку? Той покрутив головою.
– Ну то слухай, хлопче. Колись кiлькенiйськi коти затiяли бiйку i билися доти, доки вiд них не лишилося й слiду: нi шкури, нi шерстi, нi пазурiв. Цi двое не люблять працювати. І не будуть працювати. Це вже напевне. Вони залишаються самi в хатинi на цiлу зиму – дуже довгу, темну зиму. От я й згадав про кiлькенiйських котiв.
Француз у Батiстi здвигнув плечима, але iндiянин у ньому промовчав.
Спочатку в маленькiй хатинi все йшло гаразд. Неприемнi глузи товаришiв зробили Везербi й Касферта свiдомими обопiльноi вiдповiдальностi, що впала на них. Окрiм того, роботи було не так багато на двох здорових чоловiкiв. А вiдсутнiсть над ними жорстокоi руки, тобто бульдога-метиса, ще й додала iм охоти. Спершу кожен намагався випередити другого, i вони виконували дрiбну роботу так пильно, що коли б це побачили iхнi товаришi, якi тепер знемагали на Довгому Шляху, то й очi витрiщили б з дива.
Клопiт був iм абиякий. З трьох бокiв хатину оточував лiс, а в ньому палива було невичерпний запас. За п’ять ярдiв од дверей текла рiчка Поркюпайн, i досить тiльки прорубати в ii зимових шатах ополонку, як маеш джерело кришталево-чистоi i аж боляче холодноi води. Але невдовзi й цi нехитрi обов’язки iм набридли. Ополонка щоразу замерзала, i доводилося довго цюкати кригу сокирою.











