Тік-Ток з Країни Оз

Але гори височiли всюди, крiм того мiсця, звiдки вони прийшли – у Краiнi Троянд, тож навряд чи мало значення, куди саме тримати шлях.

Через деякий час мандрiвники виявили ледве помiтну стежку. Ступивши на неi, вони незабаром опинилися на роздорiжжi. Звiдси кiлька стежок вели в рiзнi боки, а посерединi стояв стовп iз вказiвниками, втiм, такий старий, що на ньому вже нiчого не можна було розiбрати. Бiля стовпа друзi побачили старий колодязь iз залiзним ланцюгом, але будинкiв або iнших споруд поблизу не було.

Друзi зупинилися, не знаючи, який iм вибрати шлях, а ослик пiдiйшов до криницi й спробував туди зазирнути.

– Вiн пити хоче, – сказала Бетсi.

– Це сухий колодязь, – вiдгукнувся Косматий чоловiчок. – У ньому вже багато рокiв немае води. Зараз не до цього. Краще вирiшимо, куди нам iти.

Однак нiхто не мiг запропонувати щось путне. Всi сiли й стали мiркувати, куди б iм рушити. Тим часом Хенк продовжував стояти бiля колодязя, не вiдходячи нi на крок. Врештi-решт вiн пiднявся на заднi ноги i, перехилившись через край, голосно прокричав «І-а!».

– Цiкаво, чи бачить вiн там що-небудь? – задумливо сказала вона.

Тодi Косматий чоловiчок встав i пiдiйшов до криницi поглянути, що там таке. Бетсi теж пiдiйшла ближче. Тим часом Принцеса i Полiхромiя, якi вже встигли мiцно подружитися, вибрали одну зi стежок i, взявшись за руки, не поспiшаючи, вирушили подивитися, чи варто йти саме в цей бiк.

– Гадаю, на днi старого колодязя справдi щось лежить, – сказав Косматий чоловiчок.

– А ми можемо якось це витягнути й подивитися? – запитала дiвчинка.

Вiдра на ланцюгу не було, зате був гак, на який, мабуть, ранiше крiпилося вiдерце. Косматий чоловiчок опустив ланцюг у колодязь, понишпорив гаком по дну i витягнув щось нагору. З гака звисав кринолiн iз клаптями спiдницi, який Бетсi зi смiхом викинула. Хенку нiколи ранiше не доводилося бачити кринолiну – вiн пiдозрiло глянув на нього й постарався вiдiйти якомога далi.

Косматому чоловiчку вдалося в такий самий спосiб пiдчепити i витягнути нагору ще кiлька предметiв, але серед них не було нiчого цiкавого.

– Мабуть, цей колодязь мiсцевi жителi використовували як смiтник i викидали туди всякий непотрiб, – сказав Косматий чоловiчок, вчергове закидаючи гака. – По-моему, я вже все звiдти вивудив. А, нi, гак знову щось зачепив. Нумо, Бетсi, допоможи! Це якась важка штука.

Бетсi швидко пiдбiгла i допомогла Косматому чоловiчку тягнути ланцюга.