На твердій землі

Внизу, залитi блiдим сяйвом лiхтарiв, стояли в черзi «Меркурiй» i Форд», а напроти через вулицю, на городi сусiда, маяла в темнотi на шнурах залишена на нiч бiлизна.

VI

Яка справдi дивовижно-незбагнута дорога вiд вулицi Авiацii в Харковi на Украiнi, де я родився, до цiеi ось вулицi Глен в Торонтi, Онтарiо… Через Миколаiв на Чорному морi, через Ванкувер на Тихому океанi. Їi найкраще простежити на глобусi здовж п’ятдесятоi паралелi – Ванкувер, Харкiв, десятки тисяч кiлометрiв вiддалi… Але справа тут не у вiддалi, а в часi.

Мiй час – час антирозуму, антиправди, антилюдини, засадничого проти, час коми. Невротичнi правди i гiстеричнi закони в клiматi iнквiзицii творили iнферно, в якому одно слово могло значити смерть. Життя стало кредитовим бiлетом, i ним платилося за кожний невчасний вислiв. Сорок мiльйонiв батькiв, матерiв i сестер принесено цьому в жертву[83 - Сорок мiльйонiв батькiв, матерiв i сестер принесено цьому в жертву… – за оцiнками захiдних iсторикiв, кiлькiсть жертв сталiнського геноциду, за рiзними пiдрахунками, сягае вiд 45 до 80 млн.

]. А в тому також моiх батька й матiр.

Я ж опинився в порожнечi, мiж небом i землею, без права на власне мiсце. Моiм завданням було знайти таке мiсце, i я його знайшов.

Третього жовтня 1948 року вiйськово-пасажирський корабель американськоi флоти «Генерал Стюарт» у годинах раннiх причалив до причалу мiста Галiфаксу. На його покладi 810 пасажирiв з таборiв Дi-Пi Нiмеччини[84 - На його покладi 810 пасажирiв з таборiв Дi-Пi Нiмеччини… – корабель американського флоту «Генерал Стюарт», який входив до складу П’ятого флоту ВМС США, у лютому 1948 року вперше прибув до Захiдноi Австралii з 857 перемiщеними особами з Європи.

Загалом, оперативний флот ВМС США здiйснив близько таких 150 рейсiв. У перiод з 1950 до 1955 рр. вiйськовий корабель «Генерал Стюарт» вiдплив iз Бремергафен (Нiмеччина) до Нью-Йорка i Галiфаксу (Нова Шотландiя), переправивши тисячi европейських бiженцiв до США i Канади в рамках Мiжнародноi органiзацii бiженцiв.]. Сiрий, туманний ранок, скиглення мев, рев сирен, запах вугiльного диму, невиразнi зариси побережжя.

Мiж цими прибульцями, у сiрому пом’ятому плащi, бачу також i себе. Менi тридцять чотири роки, у моiх руках двi валiзи. Я легкий, молодий, здоровий… Я на березi Америки, в Канадi з призначенням Ванкувер. Америка для мене не просто Америка, а амбiцiя, фантазiя, iдеал. Належу до тих, що шукали тут правди, свободи – кращi i гiршi, святi i грiшнi, але завжди сильнi i завжди рiшучi.