Метафізика

І з цього погляду наявнiсть кiлькох перекладiв обов’язкова не лише i навiть не стiльки в тому сенсi, що компенсуе недосконалiсть одного перекладу, створюе можливiсть, так би мовити, стереоскопiчного бачення оригiналу в кiлькох дзеркалах, а в тому, що дае змогу вiдчути принципову неповноту будь-якого одного, окремо взятого вiдображення.

Другою причиною, що викликае потребу в декiлькох перекладах, е мовнi особливостi тексту, обумовленi його жанром та обставинами його створення. Як i бiльшiсть праць Арiстотеля, «Метафiзика» – текст, не розрахований на «публiкацiю» i широку аудиторiю, а натомiсть призначений для вузького кола слухачiв заснованого Арiстотелем Лiкею, можна сказати, що це текст, звернений до пiдготовленоi фiлософськоi спiльноти.

Це нотатки для лекцiй, можливо, записи учнiв або замiтки розмислiв. Мова Арiстотеля часто стисла, лаконiчна, скорочена, конспективна, причому стислiсть подекуди обертаеться темнотою. Не дивно, що такi «темнi мiсця» викликають вiдмiннi, iнколи протилежнi тлумачення, i автори рiзних авторитетних перекладiв нерiдко iстотно розходяться мiж собою.

Загалом цi мiркування та низка iнших уже в процесi роботи над перекладом навели мене на думку робити одразу двi паралельнi версii перекладу, якi б керувалися рiзними пiдходами й виходили з рiзного кола завдань. Цим самим для перекладача вiдкриваеться можливiсть бути послiдовним у реалiзацii вiдмiнних перекладацьких стратегiй, iнколи навiть доходячи до крайнощiв i дозволяючи собi експериментувати.

Отже, умовно говоритимемо про один переклад як «езотеричний», а другий як «екзотеричний» (або «Метафiзику-І» та «Метафiзику-ІІ»). На жаль, з технiчних причин у цьому виданнi представлений лише один iз двох перекладiв – власне, другий, – але оскiльки вони виконувалися, так би мовити, з озиранням один на одного i в розрахунку на подiл працi, взаемодоповнення та взаемне уточнення, необхiдно коротко описати обидвi перекладацькi стратегii, вiдкладаючи бiльш детальну iх характеристику на майбутне, до появи у друцi другоi (фактично, першоi) версii перекладу.

Вiдмiннiсть мiж двома варiантами можна описати за трьома аспектами: 1) цiльова аудиторiя; 2) ступiнь буквалiзму й, вiдповiдно, свободи; 3) термiнологiя.

1. Як висловився один сучасний перекладач[1 - Aristotle, Metaphysics / trans. by Hugh Lawson-Tancred. Penguin Books, 1998. Р. lii.