Будинок Мрії Енн

 – Пора розсилати запрошення, навiть якщо вони будуть неформальними.

– Я не планую запрошувати багато гостей, – сказала Енн. – Ми хочемо, щоб наш шлюб побачили лише тi, кого ми найбiльше любимо. Гiлбертовi рiдня та друзi, панi та панi Аллан, i пан та панi Гаррiсон.

– Були часи, коли ти б не перелiчила пана Гаррiсона помiж своiх найближчих друзiв, – сухо сказала Марiлла.

– Ну, вiн менi не ДУЖЕ сподобався пiд час нашоi першоi зустрiчi, – визнала Енн i засмiялася над спогадами. – Але пан Гаррiсон за час нашого знайомства вирiс в моiх очах, а панi Гаррiсон дуже мила.

– Вони вирiшили приiхати на острiв цього лiта? Я думала, вони збираються в Європу.

– Вони передумали, коли я написала iм, що виходжу замiж. Сьогоднi я отримала листа вiд Пола. Вiн каже, що просто мусить приiхати на мое весiлля, що б не було з Європою.

– Ця дитина завжди тебе боготворила, – зауважила панi Рейчел.

– Ця «дитина» вже стала дев’ятнадцятирiчним юнаком, панi Лiнд.

– Як швидко летить час, – блискуче й оригiнально вiдповiла панi Лiнд.

– Можливо, з ними приiде Шарлотта Четверта. Вона передала через Пола, що приiде, якщо чоловiк ii вiдпустить. Цiкаво, чи вона ще носить тi велетенськi блакитнi банти, i чи чоловiк називае ii Шарлоттою чи Леонорою. Я б хотiла, щоб Шарлотта приiхала до мене на весiлля. Вони планують бути в Будинку Вiдлуння наступного тижня. Потiм, ще Фiл з Преподобним Джо…

– Не можу слухати, коли ти так говориш про священника, Енн, – суворо сказала панi Рейчел.

– Але так його називае його дружина.

– То iй слiд мати бiльше поваги до його священноi посади, вiдказала панi Рейчел.

– Я чула, як ви й самi досить критично вiдгукувалися про священникiв, – дражливо сказала Енн.

– Так, але я це роблю шанобливо, – заперечила панi Лiнд. – Вiд мене ти нiколи не чула, щоб я давала священникам прiзвиська.

Енн видушила усмiшку.

– Добре, отже, ще Дiана, Фред, маленький Фред i Маленька Енн Корделiя – i Джейн Ендрюс. Хотiла б, щоб були панi Стейсi, тiтка Джеймсiна, i Прiсцилла, i Стелла.

– Не так замислив Господь, ось що я про це думаю, – авторитетно заявила панi Рейчел. – У часи моеi молодостi люди виростали, одружувалися й осiдали там, де народилися, чи десь поряд.