Будинок Мрії Енн

 – Знаеш, Гiлберте, у нас у Чотирьох Вiтрах е стара приказка – «Вiн чванства Елiотiв, гординi МакАлiстерiв, i марнославства Кровфордiв врятуй нас Господи».

– Але е мiж ними й багато добрих людей, – сказав Капiтан Джим. – Я плавав з Вiльямом Кровфордом багато рокiв, i у вiдвазi, витримцi й чесностi йому нема рiвних. З того боку Чотирьох Вiтрiв люди мають клепку. Може, тому з цього боку до них i придираються. Смiшно, правда, як людям шкода, що хтось народився трохи мудрiшим за них.

Доктор Дейв, в якого вже за спиною сорок рокiв ворожнечi з людьми з iншого боку гаванi, засмiявся i погодився.

– А хто живе в тому блискучому смарагдовому домi десь за пiвмилi звiдси? – спитав Гiлберт.

Капiтан Джим задоволено всмiхнувся.

– Панi Корнелiя Браянт. Вона, думаю, невдовзi прийде до вас, коли дiзнаеться, що ви пресвiтерiанцi. Якби ви були методистами, вона б i носа сюди не показала. Корнелiя страшно боiться методистiв.

– Цiкава людина, – усмiхнувся доктор Дейв. – Найзавзятiша чоловiконенависниця.

– Бо iй жоден не дiстався? – спитав Гiлберт, смiючись.

– Нi, завсiднi, – серйозно вiдповiв Капiтан Джим. – Корнелiя могла б обрати, кого хоче, коли була молода. Навiть зараз iй досить було повести пальцем, i якийсь старий вдiвець вже був би ii. Вона просто, здаеться, народилася з хронiчною ненавистю до чоловiкiв i методистiв. У неi найгострiший язик i найдобрiше серце на всi Чотири Вiтри. Де б сталося лихо, вона вже там, робить все, щоб допомогти. Вiд неi нiколи не почуеш злого слова про iншу жiнку, i якщо вона вже любить нас, нещасних чоловiкiв ганити, то якось наша товста шкiра це витримае.

– Про вас вона говорить тiльки хороше, Капiтане Джим, – сказала панi доктор Дейв.

– Боюся, що так. Менi це не дуже подобаеться. Вiд цього здаеться, що в менi е щось протиприродне.

VII. Наречена шкiльного вчителя

– Хто була перша наречена в цьому домi, Капiтане Джим? – спитала Енн, коли вони сидiли довкола камiна пiсля вечерi.

– Вона частина iсторii, пов’язаноi з цим будинком, про яку я чув? – спитав Гiлберт.

– Так-так, я ii знаю. Я, напевно, едина людина в Чотирьох Вiтрах, яка пам’ятае наречену шкiльного вчителя такою, якою вона прибула на острiв. Вона мертва вже тридцять рокiв, але вона одна з тих жiнок, яких неможливо забути.

– Розкажiть нам цю iсторiю, – попросила Енн. – Хочу все дiзнатися про жiнок, якi тут жили до мене.