Енн з Інглсайду

Однак, схоже усе уже вирiшено. Волтер чомусь так вiдчував, але не мiг пояснити, а татковi й мамi така домовленiсть дуже навiть сподобалася. Волтер з сумом i тривогою дивувався, чи справдi вони хочуть позбутися всiх своiх дiтей? Джема два днi тому забрали в Ейвонлi, а перед тим вiн чув, як Сьюзан тихцем говорила щось про те, щоб «послати двiйнят до панi Маршал Еллiотт, коли настане час». Який час? Тiтка Мерi Марiя на щось дулася й казала, що вона «чекае, коли усе закiнчиться». На що вона чекае? Волтер поняття не мав.

– Я заберу його завтра, – сказав Гiлберт.

– Нашi молодшенькi будуть тiльки радi, – мовила панi Паркер.

– Дуже люб’язно з вашого боку, направду, – вiдповiла Енн.

– То все на краще, безсумнiвно, – таемничо сказала Сьюзан Креветцi на кухнi.

– Дуже мило з боку панi Паркер забрати Волтера з наших плечей, Еннi, – мовила тiтка Мерi Марiя, коли Паркери пiшли. – Вона сказала менi, що дуже до нього прив’язалася. У людей такi дивнi прихильностi, хiба нi? Ну, можливо тепер я зможу хоча б два тижнi ходити до ванни без ризику наступити на дохлу рибину.

– Дохла рибина, тiтонько! Ви маете на увазi, що…

– Саме це я i маю на увазi, Енн. І так завжди. Дохла рибина! Ти колись ставала босою ногою на дохлу рибу?

– Нi… але як…

– Волтер зловив форель вчора ввечерi й поклав ii у ванну, щоб вона ще пожила, панi лiкарко, люба, – безтурботно пояснила Сьюзан. – Якби вона там лишилася, все було б добре, але ii хтось витягнув, i вночi вона здохла.

– Я встановлю за правило нiколи нi з ким не сваритися, – мовила тiтка Мерi Марiя, а тодi встала й вийшла з кiмнати.

– Вона мене не зачепить, я певна, люба панi лiкарко, – сказала Сьюзан.

– Ох, Сьюзан, вона вже трохи грае на моiх нервах… але я не реагуватиму, доки все не закiнчиться… Яка то гидота – стати на мертву рибу…

– А хiба дохла риба не краща за живу, мамусь? Дохла риба не крутитиметься, як вуж на сковорiдцi, – мовила Дi.

Оскiльки правда таки виплила назовнi, панi та служниця Інглсайду залилися смiхом.

Так i сталося. Проте Енн тiеi ночi таки подiлилася з Гiлбертом своiми переживаннями, чи буде Волтер щасливий у Лоубрiджi.

– Вiн дуже чутливий, а ще в нього добре розвинена уява, – сумно зауважила вона.

– Аж надто, – вiдповiв Гiлберт, який вiд втоми просто валився з нiг i, за словами Сьюзан, приймав пологи в трьох породiль.