Веселкова Долина

Я хвилююся навiть, чи мають вони вдосталь iжi, адже iхнiй тато так поринув у власнi думки, що часто й сам не пам’ятае, що в нього е шлунок, а та лiнива стара ледi й не готуе нiчого зовсiм, як iй належиться. Дiти просто казяться, а тепер, коли навчальний рiк закiнчився, вони будуть вести себе ще гiрше, нiж ранiше.

– Вони й справдi весело проводять час, – сказала Енн, зi смiхом згадуючи окремi подii з Веселковоi Долини, чутки про якi долинали до ii вух. – А ще вони всi дуже хоробрi, щирi, вiдданi й чеснi.

– Це правда, Енн, любонько. А коли ще згадати, скiльки прикрощiв було в нашiй парафii вiд тих двох язикатих i брехливих доньок колишнього пастора, то на всi витiвки юних Мередiтiв можна з легкiстю заплющити очi.

– Зрештою, панi Блайт, люба, вони дуже добрi дiти, – мовила Сьюзан. – Їм, звiсно, грiшкiв не бракуе, але, мушу визнати, це краще, анiж якби вони були аж надто чемнi й аж приторнi вiд того. Я лиш гадаю, що не годиться iм бавитися на цвинтарi, i при цiй думцi я й залишуся.

– Але вони насправдi бавляться там дуже тихо, – намагалася знайти виправдання дiтям Енн. – На цвинтарi вони не бiгають i не кричать так, як деiнде. А з Веселковоi Долини деколи долинають такi крики! Хоча, гадаю, немалий внесок у це роблять i моi розбишаки. Учора ввечерi вони там розiгрували бiй, i тому, як каже Джем, iм довелося голосно кричати, iмiтуючи звуки битви, бо артилерii в них не було. Джем зараз саме в тому вiцi, коли всi хлопцi хочуть стати воiнами.

– Ну, дякувати Богу, воiном вiн не стане, – сказала панна Корнелiя. – Менi нiколи не подобалося те, що наших хлопцiв вiдряджали на ту рiзню до Пiвденноi Африки. Але вона закiнчилася, i малоймовiрно, щоб коли-небудь трапилося щось схоже. Здаеться, свiт стае якимсь розсудливiшим. А щодо Мередiтiв, то я вже багато разiв казала й скажу ще раз, що все було б добре, якби в пана Мередiта була дружина.

– Я чула, що минулого тижня вiд двiчi навiдувався до Кiркiв, – сказала Сьюзан.

– Що ж, – замислено мовила панна Корнелiя, – як правило, я не схвалюю, коли пастор одружуеться з кимось зi своеi парафii. Це його псуе. Але в цьому випадку нiчого поганого не станеться, бо всi люблять Елiзабет Кiрк, а нiхто бiльше не виявляе бажання стати мачухою тих дiтисьок. Навiть дiвчата Гiллiв на нього й не дивляться через це. Нiхто й не бачив, щоб котрась iз них пiдбивала клинцi до пана Мередiта. Елiзабет була б для нього доброю дружиною.