Розмисли. Наодинці з собою

Я навчився пiдкорятися начальнику i батьковi, котрий навмисне викорiнював з мене будь-яку пиху i переконував мене, що навiть при дворi не потрiбно анi тiлохоронцiв, нi розiшних шатiв, нi смолоскипiв, нi статуй i тому подiбних пишнот, натомiсть е можливiсть обмежити себе, наблизитись якомога бiльше до побуту приватних осiб, i що через це не станеш повiльнiшим i нiяковiшим в час, коли необхiдно виявити силу у справах правлiння.

Я маю такого брата, що вiн за своiми моральними якостями мiг спонукати мене до розвитку i водночас радував мене i шаною i любов’ю.

Дiти моi вдалися розумними i позбавленими тiлесних недолiкiв.

Добре i те, що я не виявив особливих успiхiв нi у риторицi, нi у поетицi, нi в iнших вправах, що iм я б, напевне, вiддався, якби вiдчував, що швидко у них просуваюся.

Я не забарився забезпечити моiм вихователям той почесний стан, що його вони, як менi здавалось, бажали, i не гаяв часу для здiйснення iх надiй на майбутне пiд приводом, що вони ще молодi.

І те, що я познайомився з Аполонiем, Рустiком i Максимом. Часто i виразно виникало у мене уявлення про те, яким е життя, узгоджене з природою, отже, оскiльки це залежить вiд вiд богiв i дарiв, якi вiд них походять, впливiв i навiювань, нiщо вже не заважае менi жити згiдно з природою, а якщо мене для цього не вистачае, то лише з моеi провини i через те, що я не вважаю на нагадування i замало не на прямi вказiвки вiд богiв.

І те, що я настiльки зберiг здоров’я за такого способу життя. І те, що я не доторкнувся нi до Бенедiкта, нi до Федота, та й надалi залишався здоровим, коли оволодiвали мною любовнi пристрастi. Я часто гнiвався на Рустiка, проте, нiчого не зробив такого, про що потiм би пожалкував.

Матiнка моя, якiй судилося померти молодою, однак, останнi своi роки прожила зi мною.

Щоразу, коли я забажав би допомогти якомусь злидарю або тому, хто мае якусь потребу, в жодному випадку я не почув, що не маю для цього коштiв. Та й менi самому жодного разу не доводилось так зубожiти, щоб позичати у iншого.

І те, що дружина у мене така слухняна, така нiжно кохана, така простодушна.

І те, що вдосталь було вiдповiдних вихователiв для моiх дiтей.