На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Зібрання творів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Зібрання творів

Автор
Дата выхода
12 марта 2021
🔍 Загляните за кулисы "Зібрання творів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Зібрання творів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Стус) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
До цього зібрання творів увійшов практично весь творчий доробок унікального українського письменника. Василь Стус – український поет-шістдесятник, майстер філософської, ліричної, а також сатиричної поезїї. Новатор та експериментатор в сучасній українській поезії. Численні стилістичні прийоми верлібрів та рим увиразнюють поетику його віршів. Вірші Стуса наповнені філософсько-експресивними образами шляху, долі, мотивами самотності і боротьби, смерті і осмислення призначення людини. У багатьох поезіях також відображені внутрішні переживання автора після арешту та рефлексії щодо табірного існування. Є у нього і натурфілософські роздуми щодо краси світу, які поєднуються з життєствердними закликами до духовної боротьби. За переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув. Герой України посмертно.
📚 Читайте "Зібрання творів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Зібрання творів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Лиш теплий, як зерно ячменю в тiстi,
ледь-ледь вiдчутний у дiвочiм тiлi
солодкий хмiль ярилового меду
i терпкий дух нiчноi свидини.
Як вiдпливуть мужi – круглястi чари
благатимуть з простертими руками
Перуна – окропити грiшну землю,
прибивши порох по стежках кохань,
Щоб переможцями вертали воi
i знов куниць в глухi ловили сiльця,
щоб у бою не гнувся меч щербатий
i не ламався гострожалий спис,
Щоб раювали тонкоспiвi вервi
iз полювань, iз золотого жита,
i добрим пивом, i солодким медом,
i черевом дозрiлих рожаниць.
VII. 1965
* * *
Утекти б од себе геть свiт за-очi,
у небачене, нечуте, у немовлене,
де нема анi осмут, нi радощiв,
де нiщо не збавлене, не здолане.
Жив би там – безоко i безсердо,
жив би так, як опадають вниз,
порiднившись iз земною твердю,
до якоi намертво прирiс
поглядом i серцем i думками
(хто тебе такого вiднайде?).
Нерухомий i крихкий, як камiнь,
нерухомий i крихкий, як день,
що зотлiв i вижарiв, i знов
котиться з мулькавого поранку.
Ти – Адам. Журба – твоя коханка,
а земне тяжiння – то любов.
XI. 1965
ВЕРШНИК
Керея слави лопотить на вiтрi
i рiже виднокiл пегасiв клус,
скорописного фiолету лiтери
гаптують неба золотий обрус.
На помежiв'i присмерку й свiтання
нахарапуджений на тисячу орбiт,
iмчить румак, надколюючи лiд
незайманого од вiкiв мовчання.
О першого заiзду лiпота!
Спiши вперед, зухвалостi iзгое!
Ти не один.
раз навпiл розпанахуе мета.
Страшися поцiляння. Проминання —
воно пiдносить.
І звитяжний лет
не перепинить радiсний поет
коротким успiхом i довгим длянням.
Тобi не одiрватися од тiнi
(в нiй проминуле вигадало нас).
Та уникаючи старих поразк,
перед новими стати ми повиннi.
Керея слави величаво шарпае.
Не озирайсь! Вгнiздившись у сiдло,
не потурай, що стежку замело,
де почет друзiв iз обличчям гарпiй.
А вискочиш на вивiстря ножа,
де стогону ясне палахкотiння,
не забувай, що е велике вмiння
пiзнати, де провалля, де межа
мiж духом i зухвальством. Шлях правдивий —
витворюе тебе великий Мус!
Хай увiрветься десь пегасiв клус —
ми канемо у вiчнiсть молодими.
12.2.1969
* * *
Вийду в нiч. Пiд соснами пройду,
промину завмерлу автостраду
i на тишу раптом набреду —
вклякни й згадуй.











