На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Добрий Бог. Оповідання» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Добрий Бог. Оповідання

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Добрий Бог. Оповідання" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Добрий Бог. Оповідання" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валер’ян Підмогильний) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Валер’ян Підмогильний (1901–1937) тонко та глибоко відчував контрасти довкола й доносив їх до читача. Проблема одвічності та незалежності від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні «В епідемічному бараці». Теми голоду 1921–1923 років письменник торкається у творі, – який вважав одним зі своїх найкращих, – «Син». Герої Підмогильного занурені в «межову ситуацію» або наближені до неї, перебувають у складних суспільних обставинах. Митець зважає на психологічні аспекти людського буття, занурюється в підсвідомі стимули вчинків своїх персонажів.
📚 Читайте "Добрий Бог. Оповідання" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Добрий Бог. Оповідання", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
А то з ним можна й погратись – вiн все одно не вкусить.
Олесь болюче жалкував за тим, що його не вбили…
А ранком другого дня Олеся били шомполами, а потiм пустили на всi чотири вiтри змученого й знервованого, ображеного й приниженого душею й тiлом.
І тодi вiн не мiг вже опанувати себе й плакав.
Собачий Хутiр. Серпень, р. 1918
Ваня
Ранком Ваня вставав о восьмiй годинi, умивався, цiлував тата й маму i сiдав пити чай. Все це вiн робив похапцем, того що ранком було найбiльше дiла. Перш усього треба було побiгти на город подивитись, чи не поспiв той баклажок, котрий вже вчора почав червонiти.
Взагалi до тiеi пори, поки поспiе городина i ii можна буде зiрвати й з’iсти, Ваня мусив триматись напружено; нiкому з товаришiв не можна було казати про свiй город, бо товаришi з заздрощiв зiпсували б усе. А як хотiлось похвалитись своею працею! Як хотiлось побачити заздрiснi погляди! Але цiеi втiхи дозволити собi було не можна.
Щоб усунути вiд себе спокусу, Ваня навiть рiдше став гуляти з товаришами, а здебiльшого сидiв у кiмнатi й будував з кубикiв залiзницю.
Випивши чаю, Ваня вийшов на подвiр’я. Там вiн подивився на кабанця, котрого йому подарувала мама. Кабанець був зовсiм рудий, i на його сходились дивитись усi сусiди, бо вiн був якогось надзвичайного кольору. Ваня дуже втiшався, що цей надзвичайний кабанець належить йому, й дуже шанував його. Взявши паличку, Ваня просунув ii у щiлину хлiвця й почав обережно чухати кабанця за вухом. Кабанець, зрозумiвши ласку, вивернувся догори черевом i захрюкав з раювання. Покiнчивши з кабанцем, Ваня пiшов подивитись на баклажок; той дiйсно почервонiв, але тiльки з одного боку.
Тепер залишилось саме головне – крадькома проскочити до рiвчака на власний город.
На вулицi нiкого з товаришiв не було; Ваня швиденько побiг на гору й спустився в долину. Тепер вiн iшов тихо, плутаючись у високiй травi.








