На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Знания и навыки, Научно-популярная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256)

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Другий том «Історія цивілізації. Україна» присвячено періоду від Русі до Галицького князівства (кінець Х ст. – 1256). Зміст видання розроблено з метою висвітлення найважливіших аспектів історико-культурного процесу, що відбувався на землях сучасної України у цей час.
До створення книги були залучені як провідні фахівці в галузі середньовічної історії та археології, так і молоді дослідники. Завдяки цьому у виданні вдалося поєднати теоретичні розробки, що є базовими для вітчизняної історичної науки, та результати новаторських досліджень, які вперше представлені у такому обсязі. Під однією обкладинкою зібрано відомості про історію, господарство, мову, релігію, культуру (літературу, зображальне та музичне мистецтво, архітектуру), побут (одяг, ігри та розваги тощо) та військову справу середньовічного населення земель сучасної України.
Упорядником цього видання є археолог, кандидат історичних наук Олена Черненко, яка більш як тридцять років займається дослідженням археологічних пам’яток та історії України часу середньовіччя.
Видання доповнене багатим ілюстративним матеріалом, розраховане на широке коло читачів.
📚 Читайте "Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
В обох некрополях у згаданому сучасному селi в бiльшостi захоронень кiсток коня не виявлено. Це свiдчить саме про поховання тут жiнок. Могил iз кiстками коня мало, й у всiх них кiнь покладений за печенiзько-торчеським звичаем: головою на захiд. Говорячи про слов’ян у цiй «номадськiй» зонi Поросся, варто зазначити, що давньоруськi кургани мiстилися в безпосереднiй близькостi вiд кочiвницьких, а iнодi й на спiльних могильниках. Тобто «поршани», як називае iх лiтописець, перебували з кочiвниками в найщiльнiших контактах (Плетньова, 1973, с.
Рис. 4. Поросся в XII ст. (за археологiчними даними та лiтописними повiдомленнями): а – давньоруськi мiста; б – вежi кочiвникiв; в – землi печенiгiв за археологiчними даними; г – лiс; д – походи половцiв (за С. О. Плетньовою)
Захiднi кордони Галицькоi та Волинськоi земель, а потiм i об’еднаного князiвства, водночас були кордонами всiеi схiднослов’янськоi держави зi сусiднiми краiнами та народами. Багаторiчне вивчення пам’яток матерiальноi культури в цьому регiонi Русi, у поеднаннi з даними письмових джерел, дають змогу конкретнiше розглянути порушене тут питання (Населення Прикарпаття i Волинi… 1976, с.
Розташування Галицькоi землi довгою та порiвняно вузькою смугою вздовж Днiстра i пiвнiчних схилiв Карпат робило ii рубежi надто протяжними зi стратегiчного погляду й приступними для ворога. Те ж саме можна сказати й про всю Захiдну й Пiвнiчно-Захiдну Волинь.
У вразливому становищi здавна перебувала пiвденно-схiдна область Галицькоi землi – «Горная страна Перемышльская», як називае ii галицький лiтописець, що була рiвною мiрою у небезпецi з боку як Малопольщi (зi столицею у Краковi), так i Угорщини. Захист галицького кордону тут утруднювався вiдсутнiстю природних географiчних меж – на ньому не iснувало нi гiр, нi рiчок.









