На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Знания и навыки, Научно-популярная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256)

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Другий том «Історія цивілізації. Україна» присвячено періоду від Русі до Галицького князівства (кінець Х ст. – 1256). Зміст видання розроблено з метою висвітлення найважливіших аспектів історико-культурного процесу, що відбувався на землях сучасної України у цей час.
До створення книги були залучені як провідні фахівці в галузі середньовічної історії та археології, так і молоді дослідники. Завдяки цьому у виданні вдалося поєднати теоретичні розробки, що є базовими для вітчизняної історичної науки, та результати новаторських досліджень, які вперше представлені у такому обсязі. Під однією обкладинкою зібрано відомості про історію, господарство, мову, релігію, культуру (літературу, зображальне та музичне мистецтво, архітектуру), побут (одяг, ігри та розваги тощо) та військову справу середньовічного населення земель сучасної України.
Упорядником цього видання є археолог, кандидат історичних наук Олена Черненко, яка більш як тридцять років займається дослідженням археологічних пам’яток та історії України часу середньовіччя.
Видання доповнене багатим ілюстративним матеріалом, розраховане на широке коло читачів.
📚 Читайте "Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тож варто хоча б коротко зупинитися на аналiзi власного самоусвiдомлення мiсцевого люду наприкiнцi І – на початку ІІ тис. н. е., розглянути, як населення тих часiв iменувало себе, як вiдчувало зв’язки мiж рiзними групами людностi на просторах Схiдноi Європи. При цьому варто пам’ятати, що iсторична самосвiдомiсть народу формуеться насамперед у його соцiальноi та iнтелектуальноi елiти, в нашому разi – у князiвському оточеннi та в середовищi «книжникiв». Звичайно, цей процес був направлений на виявлення «реальних» (з точки зору середньовiчноi людини) витокiв й «реального» родичання зi свiтом цивiлiзацii.
У часи формування давньоруськоi держави з iсторичноi арени сходять лiтописнi племена, а на сторiнках писемних джерел, насамперед у «Повiстi минулих лiт», дедалi частiше з’являються новi самоназви схiдних слов’ян: «руси», «русини» або «русичi». Вони щiльно переплiталися з найменуванням першоi схiднослов’янськоi держави – «Русi», «Руськоi землi» з основним центром у Середньому Поднiпров’i, у Киевi.
Напевно, розгляд проблеми варто розпочинати з «голови», тобто з питання про походження правлячоi на Русi династii Рюриковичiв, яке також ще й досi викликае певнi дискусii. І все ж таки треба констатувати, що полемiка, котра розгорнулася з цього приводу ранiше, нинi вирiшуеться на користь саме лiтописноi концепцii.
З мовознавчоi точки зору термiн «Русь» не може бути включеним до жодноi зi словоутворювальних груп власне схiднослов’янських етнонiмiв лiтописного часу. Натомiсть вiн мае вiдповiдностi у пiвнiчних найменуваннях людностей неслов’янського (балтського та фiнського) походження.
Загалом ситуацiя видаеться такою.









