Здіймання. Саксайуаман. Осколок вічності

 – Це просто чудово! Круiз через Атлантичний океан – мрiя, а не подорож. Але ж це дуже коштовно, та й час втратимо. Чому саме так?

– Ти ж знаеш, що iспанським я володiю досить непогано, i велика частина населення Пiвденноi Америки говорить на його дiалектах. Поки ми будемо мандрувати, я зможу вивчити три, а може й чотири основних. Шум хвиль створюе вiдмiнну атмосферу для навчання, ну, i для вiдпочинку теж. Я недавно закiнчив одну справу i планував вiдпочити, але вiд таких пропозицiй, як би це сказати, не вiдмовляються.

– Дякую, Матвiй, – вiдповiла Лiнда, з теплотою дивлячись на чоловiка, який сидiв навпроти неi. – Шанс з'iздити туди менi може нiколи й не випасти. Це дiйсно важлива для мене поiздка, яка надасть досить багато матерiалу для моеi подальшоi роботи.

– Я сподiваюся, ти розумiеш, що всi нашi результати закритi для науковоi спiльноти, – серйозно подивившись в очi дiвчини, повiдомив Матвiй. – Це приватне доручення, i замовник платить величезнi грошi саме за те, щоб результати не потрапили до рук громадськостi.

– Звичайно, – спокiйно вiдповiла Лiнда. – Але результати та висновки можуть побiчно стати менi в пригодi в iнших дослiдженнях. Я не буду згадувати про цю експедицiю.

– Дуже добре, – заспокоiвся Матвiй. – Приемно, коли робота приносить не тiльки грошi, але i задоволення. Хiба нi?

– Безумовно, – погодилася Лiнда. – Інакше твоя професiя не мае сенсу. Крiм того, якщо ти не захоплений, то навряд чи зможеш пiдкорити вершини.

– Згоден, – кивнув Матвiй. – Тепер, коли всi робочi моменти ми обговорили, можна зосередитися на iжi. Дуже люблю, як тут готують креветки. Їх не варять, а лише трiшки обсмажують, завдяки чому вони залишаються такими нiжними. До речi, я теж так роблю.

– Ранiше не мiг повiдомити?! – посмiхнулася Лiнда. – Тепер i менi хочеться iх скуштувати! Можна я поцуплю парочку з твоеi тарiлки, а то в мене аж слинка потекла.

– Бери, звичайно, – мовляв Матвiй i посунув тарiлку подрузi.

Дiвчина озирнулась по сторонах, i, переконавшись в тому, що на них нiхто не дивиться, двома пальцями взяла креветку. Вiдкусивши шматочок, вона прикрила вiд задоволення очi, i почала повiльно куштувати.

– Це просто чудово! – протягнула вона. – І ти вмiеш так готувати?

– Все генiальне просто, – вiдповiв Матвiй. – Я не знавець кулiнарних шедеврiв, тому готую найпростiшi страви. Ось вони й виходять дiйсно смачними.

– Нiчого подiбного навiть не пробувала.