Собака Баскервілів. Долина страху

 – Судячи з вашого вказiвного пальця, ви вiддаете перевагу самi набивати цигарки. Не соромтеся, запалюйте.

Доктор Мортiмер вийняв iз кишенi тютюн i з вражаючою спритнiстю набив собi цигарку. Його довгi, трохи тремтячi пальцi рухалися швидко та неспокiйно, як нiжки комахи.

Голмс сидiв мовчки, але швидкi, миттевi погляди, якi вiн кидав на нашого цiкавого спiврозмовника, ясно свiдчили про те, що цей чоловiк неабияк його зацiкавив.

– Дозволю собi припустити, сер, – почав вiн нарештi, – що ви надали менi честь своiми вчорашнiми та сьогоднiшнiми вiдвiдинами не лише заради обстеження мого черепа?

– Нi, сер, певна рiч, нi! Правда, я щасливий, що менi випала така нагода, але мене привело до вас зовсiм не це, пане Голмс.

Я людина аж нiяк не практичного штибу, а тим часом передi мною раптово постала одна надзвичайно серйозна та напрочуд дивна загадка. Вважаючи вас другим за величиною европейським експертом…

– Он як, сер! Дозвольте поцiкавитися, хто мае честь бути першим? – досить рiзким тоном поцiкавився Шерлок.

– Працi пана Бертильона[2 - Бертильон А. (1853–1914) – французький вчений-антрополог.] вселяють велику повагу людям iз науковим складом мислення.

– То чому б вам не звернутися до нього?

– Я ж сказав, сер, про «науковий склад мислення», але як практик ви не знаете собi рiвних – це визнають усi. Сподiваюся, сер, що я не дозволив собi зайвого…

– Хiба дещицю, – просвiтлiв Голмс. – Однак, докторе Мортiмер, гадаю, що ви зробите цiлком слушно, якщо негайно, без подальших вiдступiв, розповiсте менi, в чому полягае справа, для вирiшення якоi вам знадобилася моя допомога.

Роздiл II

Прокляття роду Баскервiлiв

– У мене в кишенi лежить один манускрипт, – почав Джеймс Мортiмер.

– Я помiтив це, як тiльки ви увiйшли, – сказав Голмс.

– Манускрипт дуже давнiй.

– Початок вiсiмнадцятого столiття, якщо тiльки не пiдробка.

– Як ви дiзналися, сер?

– У бесiдi зi мною ви весь час показуете менi краечок цього манускрипту дюймiв у два шириною. Поганий же той експерт, який не зможе встановити дату документа з точнiстю до одного-двох десятилiть.

Вам, можливо, доводилося читати мою невеличку працю з цього питання? Я датую ваш манускрипт тисяча сiмсот тридцятим роком.

– Точна дата тисяча сiмсот сорок другий, – доктор Мортiмер вийняв рукопис iз боковоi кишенi маринарки. – Цю родинну релiквiю вiддав менi на зберiгання сер Чарльз Баскервiль, раптова i трагiчна смерть котрого так схвилювала весь Девоншир три мiсяцi тому.