Собака Баскервілів

Ватсон знайомий iз моiм методом краще за вас, але боюся, що змiст прочитаного уривка вислизнув навiть вiд нього.

– Так, зiзнаюся, я не бачу жодного зв’язку мiж ним i листом.

– А зв’язок, любий мiй Ватсоне, настiльки тiсний, що, по сутi справи, одне випливае з iншого. «Якщо», «вам», «тримайтеся подалi вiд», «розум», «життя», «дороги». Невже не здогадуетеся, звiдки взятi цi слова?

– Ах, хай йому грець! Звiсно, ви маете рацiю, який блискучий здогад! – вигукнув сер Генрi.

– Якщо ви все ще сумнiваетеся, то погляньте на слова «тримайтеся подалi вiд» – вони вирiзанi вкупi.

– Ну ж бо… Так, справдi!

– Знаете, пане Голмс, я навiть не уявляв собi, що такi речi можливi! – зауважив доктор Мортiмер, iз подивом споглядаючи на мого товариша. – Здогадатися, що слова вирiзанi з газетного тексту, це ще куди не йшло. Але безпомилково назвати газету, i мало того – вказати статтю, з якоi вони взятi, це перевершуе будь-яку уяву! Як ви здогадалися?

– Впевнений, лiкарю, що ви можете вiдрiзнити череп негра вiд черепа ескiмоса?

– Звiсно, можу.

– Яким чином?

– Але ж це мiй коник! Рiзниця мiж тим та iншим цiлком очевидна. Надбрiвнi дуги, лицьовий кут, будова щелепи…

– А в мене е свiй коник. На мiй погляд, рiзниця мiж боргесом на шпонах[6 - Боргес – один iз видiв друкарського шрифту. Шпон – тонкi металевi пластинки, якi використовувалися в друкарнях для збiльшення вiдстанi мiж рядками набору.], яким набираються передовицi «Таймс», i слiпим шрифтом дешевих вечiрнiх газеток не менш очевидна, нiж рiзниця мiж вашими неграми й ескiмосами.

Знання шрифтiв – одна з найелементарнiших вимог до детектива, хоча мушу зiзнатися, що у днi своеi юностi я якось сплутав «Лiдський Меркурiй» iз «Вранiшнiми вiдомостями». Але передовицю «Таймс» нi з чим не сплутаеш, i цi слова могли бути вирiзанi тiльки звiдти. А позаяк лист вiдправили вчора, все свiдчило про те, що нам слiд було перш за все зазирнути в учорашнiй номер.

– Отже, пане Голмс, – сказав сер Генрi Баскервiль, – хтось склав цей лист, вирiзавши ножицями…

– Манiкюрними ножицями, – перебив його детектив.

 – Ви звернули увагу, якi у них короткi кiнцi? Для того щоб вирiзати слова «тримайтеся подалi вiд», довелося зробити два надрiзи.

– Згоден. Хтось вирiзав цi слова ножицями з короткими кiнцями i наклеiв iх…

– Гумiарабiком, – пiдказав Шерлок.

– …i наклеiв iх гумiарабiком на папiр. Але чому ж тодi слова «торф’яних болiт» написанi вiд руки?

– Бо автор листа не знайшов iх у газетi.